Україні нав'язали переговорні формати із Донбасу, вважають експерти. Фото: AFP
Верховна Рада вимагає від РФ негайно припинити окупацію Криму, Севастополя і Донбасу. На думку експертів, ця заява українських парламентаріїв, з одного боку, є черговим нагадуванням Заходу про агресію Росії, а з іншого – це спроба перевести переговори в новий формат, де Москва вже буде визнана не посередником, а безпосередньою учасницею конфлікту.
У четвер, 18 лютого, Верховна Рада закликала світову громадськість засудити триваючу агресію Росії проти України. Відповідну постанову підтримали 236 народних депутатів.
"Верховна Рада вимагає від Російської Федерації негайно припинити окупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окремих районів Луганської та Донецької областей", – йдеться в зверненні.
Рада закликає РФ припинити практику порушення громадянських прав і свобод на окупованому півострові і звільнити політв'язнів – жителів Криму, а також забезпечити допуск на півострів представників міжнародних правозахисних організацій.
Також народні депутати вимагають від Росії припинити викрадення українських громадян, фінансування бойовиків на Донбасі, постачання військової техніки та озброєння.
Український парламент вимагає від РФ виконати в повному обсязі вимога Резолюції Генасамблеї ООН від 27 березня 2014 року "Територіальна цілісність України", положень Мінських домовленостей і комплекс заходів по їх виконанню від 12 лютого 2015 року.
Верховна Рада закликає міжнародне співтовариство продовжувати тиснути на Російську Федерацію як країну, яка грубо порушує Статут ООН, Будапештський меморандум, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі від і Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму.
Крім того народні депутати підтримали позицію Європарламенту щодо необхідності розпочати міжнародний переговорний механізм по відновленню українського суверенітету шляхом деокупації Криму і Севастополя в форматі "Женева+".
Що стоїть за зверненням
На думку експертів, цим зверненням Верховна Рада не тільки нагадує світові про агресію РФ, але і готує грунт для зміни ролі РФ на переговорах.
"Це дипломатичний акт, який показує, що Україна не відмовляється від Криму, не відмовляється від окупованих територій Донбасу. Але це не законодавчий акт і не документ прямого юридичного впливу. Це політичний сигнал і періодично Україна змушена посилати такі сигнали, але прямих наслідків від цього призову не буде. Це теж треба розуміти", – пояснив Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень" Пента "Володимир Фесенко.
При цьому основна увага в цьому зверненні, на думку професора політології НаУКМА, наукового директора фонду "Демініціативи" Олексія Гараня, приділяється правам людини і доль людей.
"Йдеться про долю наших заручників військових і цивільних, як тих, кого продовжують утримувати, так і про тих, хто пропав безвісти. І йдеться про те, що РФ безпосередньо несе за це відповідальність. Залучення уваги до прав людини і доль людей. Очевидно, цим підкреслюється, що ми не можемо говорити про загальне політичне врегулювання, коли порушуються базові речі, в тому числі, мінські домовленості. Оскільки обмін заручників в форматі "всіх на всіх" повинен був бути виконаний ще рік тому, але цього немає", – сказав експерт Сегодня.ua.
Фактично, як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, ця резолюція розрахована на те, щоб вийти з вузьких рамок мінських угод, в які втиснута Україна. "І в мінському процесі та в нормандському форматі РФ формально не є учасником конфлікту, вона є ко-спонсором мирного процесу, хоча насправді вона реально є учасником. Завдання української дипломатії і політики в тому, щоб РФ була визнана саме агресором, тоді це розширює рамки мінського процесу", – пояснив він Сегодня.ua.
Крім того, це також і демонстрація єдності серед політичних сил по фундаментальним для країни питань, зазначає директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран. "Всі бачать, що в Україні відбувається складний процес в коаліції. А це голосування є свідченням того, що є фундаментальні речі в яких українські політики єдині", – пояснив він Сегодня.ua.
Переговори в Мінську. Фото: forumdaily.com
Що чекає мінський процес
Звичайно ж, однією постановою Ради ситуацію не змінити, зазначає Володимир Фесенко. "Доля Донбасу буде вирішуватися або за столом переговорів, або військовим шляхом, по Криму ситуація ще складніша і невизначена", – сказав він.
І тут головне, щоб санкції проти РФ зберігалися до повного звільнення захоплених територій, вважає Сергій Таран.
Але в питанні санкцій якраз і можуть виникнути труднощі, попереджає Олексій Гарань.
"Всі (на Заході) знають, що це окупація, але при цьому виходять з того, що потрібно шукати поступовий вихід. А поступовий вихід – це компромісні кроки, і в цьому сенсі на Заході говорять про виконання (Україна) пунктів 9 і 11 (мінських угод) про конституційний статус і виборах на Донбасі. і можуть до цього прив'язати збереження санкцій проти РФ", – сказав він, додавши, що поки на Заході з розумінням поставилися до того, що Україна загальмувала прийняття конституційних змін Донбасом, але попереду "велика боротьба".
Яким буде формат "Женева+"
Також попереду багато роботи і по запуску формату "Женева+", про який вже говорив президент Петро Порошенко і ідею створення, якого підтримали в Єропарламенту.
Ясно, що РФ не буде брати участь в таких переговорах, каже Володимир Фесенко. "Захід це прекрасно розуміє, і ілюзій не має, що РФ погодиться брати участь в цих переговорах. Це буде "клуб друзів" України, які в кримському питанні допомагатимуть тиском на РФ: і в питанні у зв'язку з тиском (РФ) на кримських татар, і в зв'язку з боротьбою за компенсацію наших втрат тощо", – зазначив експерт.
За словами Володимира Фесенка, важливо, щоб в цьому форматі брали участь США і ЄС. "Це довгостроковий проект, дипломатичний фронт боротьби за Крим. Він не дасть можливості повернути Крим. Але це майданчик для того, щоб Крим не забували. Не забували, що він був незаконно захоплений у України. Якщо нічого не робити, через деякий час все звикнутися, що Крим не український, а російський", – пояснив експерт.
Але успішність формату "Женева+", як втім і всіх інших переговорів по Донбасу і Криму сьогодні багато в чому залежить від того, як вирішиться ситуація в Сирії, вважає Вадим Карасьов.
"Якщо там (у Сирії) РФ покаже, що є військове вирішення конфлікту, нам буде набагато важче. Не кажучи про те, що у РФ може з'явитися спокуса військового вирішення проблеми на Донбасі", – сказав він.
При цьому Вадим Карасьов зазначив, що в разі геополітичного ослаблення Росії, в України з'явиться шанс вийти з вузьких рамок мінського і нормандського форматів і перевести переговори широкий формат "Женева+". Але це не означає, що Київ повинен склавши руки чекати, що ситуація зіграє на його користь.
"Якщо ми будемо геополітично слабшати, за нас ніхто не буде робити нашу геополітичну роботу, навіть якщо РФ буде геополітично слабшати. Зараз все буде залежати від тієї геополітичної динаміки, яку будемо демонструвати ми, і буде демонструвати РФ", – сказав Вадим Карасьов.