Дмитро Козак
27 липня – у день, коли почалося перемир'я на Донбасі, заступник голови Адміністрації президента Російської Федерації Дмитро Козак відправив своїм колегам по переговорах в рамках радників глав держав "Нормандської четвірки" лист, в якому недвозначно висловився про недоцільність продовження "змістовних" переговорів у такому форматі. На його думку, формат може бути збережений виключно для обговорення питань "організаційно-технічного забезпечення глав держав і урядів" "нормандського формату". Предметні ж переговори слід передати на рівень МЗС.
На думку експертів, це не тільки спроба Росії посилити свої позиції та перехопити ініціативу, а й намагання тиснути на Україну.
"Угода про перемир'я створила ілюзію, що в переговорному процесі великий прорив. Насправді це далеко не так. Перемир'я дійсно досягнуте. І дійсно дотримується, що само по собі, звичайно, прорив: раніше угоди про припинення вогню починали порушуватися на другий-третій день. Але ось з інших питань є проблеми. Якщо коротко: Росія наполягає на вирішенні політичної частини Мінських угод. Включаючи внесення до Конституції особливого статусу двох республік. Україна на це не йде, вказуючи на необхідність вирішити питання безпеки", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.
Дійсно, на вже згаданих переговорах у Берліні вимоги конституційних змін і змін закону про особливий статус Донбасу були головними для Росії. За підсумками Україна за підтримки Німеччини і Франції не поступилася Москві. Що, власне, і викликало реакцію Козака.
"Тут можуть бути декілька цілей у цього листа. По-перше, підвищити ставки в переговорах, спробувати примусити Україну і наших союзників піти на умови Москви. Друга версія – це спроба "видавити" з переговорів Єрмака. Хоча деякі ЗМІ пишуть, що насправді стосунки Єрмака і Козака чудові, а все, що ми бачимо – хитра багатоходівка, це не так. Але різні джерела, в тому числі російські, говорять про інше. Що Козак особисто ображений на Єрмака за те, що десь після березня Єрмак, фактично, "закрився". Не йде на жодні поступки. І що, нібито, не виконуються якісь попередні домовленості. А тому і в листі є певний натяк, що ось українського радника треба поміняти, і тоді переговори на рівні радників можна буде відновити", – зазначає Володимир Фесенко.
За його словами, ще одна версія полягає в тому, що лист Козака – спроба Москви перемістити центр переговорів з "нормандського формату" до Мінську, в ТКГ.
"Натяк на це в листі Козака явно є. Мовляв, у "нормандському форматі" ми ні про що не можемо домовитися – українська сторона все блокує. А ось в Мінську вдалося домовитися про припинення вогню. І це, нам треба розуміти, не тільки спроба перенести переговори на рівень Мінська. Це спроба вивести за рамки переговорів Німеччину і Францію, які в "нормандському форматі" підтримують Україну і які не присутні на рівні ТКГ", – каже Володимир Фесенко.
Політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань також вважає, що головна мета ультиматуму Козака – натиснути на Україну і змусити піти на поступки щодо політичного блоку мінських домовленостей.
"Росія таким чином намагається чинити тиск на Україну, з іншого боку – це все робиться з метою чинити тиск на наших західних союзників. Ось, мовляв, Київ не йде на компроміс. І, звичайно, це робиться на внутрішню аудиторію – як російську, так і українську. В Україні, до речі, ця теза агресора – про те, що саме Київ не хоче йти на компроміс, не наближає мир, що Зеленський – той же самий Порошенко, активно розкручує проросійська опозиція", – зазначає Олексій Гарань.
Раніше сайт "Сьогодні" писав, що включення екс-прем'єра (1991-1992) Вітольда Фокіна в Тристоронню контактну групу не вплине на хід переговорів по Донбасу і не принесе якихось політичних рішень.
Більше читайте в нашій статті "Стара гвардія на маневрах: навіщо Кравчук і Фокін потрібні в переговорах по Донбасу".
Якою бачить мету своєї роботи на чолі української делегації в ТКГ Леонід Кравчук, дивіться в сюжеті: