Вчора розпочала роботу Рада ЄС, в ході якого лідери країн-членів союзу серед інших питань обговорюють ситуацію в Україні та санкції відносно Росії. Український прем'єр Арсеній Яценюк, який перебуває в Брюсселі, заявив під час візиту, що дискусія може йти тільки про продовження і підвищення санкцій відносно РФ. Минулого тижня ЄС вже пролонгувала персональні санкції (заборону на в'їзд до ЄС і заморожування активів) проти 150 росіян і 37 юросіб до вересня 2015-го. Економічні санкції збираються продовжити в червні, щоправда, єдності з цього питання в ЄС все менше.
Ми розпитали експертів про ефективність санкцій, перспективи їх продовження і реакцію на них жителів Заходу. Всім експертам ми ставили однакові запитання. Пропонуємо відповіді Олега Устенка.
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера
1. Наскільки ефективні санкції проти РФ?
Санкції б'ють по економіці РФ в середньо- і довгостроковому періоді. Але є й зворотний бік медалі.
Коли вводяться санкції проти країн, де явно не розвинені інститути громадянського суспільства і немає сильної опозиції (яка б могла вплинути на зміну балансу влади в країні), існує і політичний ефект санкцій. Він полягає в консолідації суспільства навколо політеліт, що вже знаходяться при владі.
Але якщо говорити про економічний ефект, інвестори відвернулися від РФ. Я б навіть висловив гіпотезу, що більша частина інвестицій, які заходили в РФ після початку дії санкцій, – це було реінвестування або раніше виведений прибуток самих же російських капіталів і компаній, які деякий час тримали її в офшорах, й інвестували в економіку заново. Реальні ж інвестори відвертаються через острах введення нових обмежень. По-друге, санкції привели до того, що найбільш мобільна частина інвесторів, в більшості портфельних, – різко і швидко йшли. Тому в кінці 2014-го ми бачили відтік $150 млрд. Через це різко просів фондовий ринок. Протягом 2015-го відтік капіталу буде значно менше. Залишилися ті, хто не боїться ризиків, або загнані в кут. Але й вони вже не будуть вкладати свої гроші в розширення виробництва, вибудовувати довгострокові стратегії. Ось це вже довгостроковий економічний ефект санкцій, що призводить до зниження всієї інвестиційної активності в РФ та економіки, зниження якої в цьому році може перевищити позначку в 5%.
І міф, в якому продовжує жити РФ, що приватні інвестиції можна замінити державними, очевидно, не спрацює. Не все так чудово з бюджетом – немає там грошей, які держава в змозі інвестувати.
Показовою був відмова від ідеї побудувати міст через Керченську протоку, який був оцінений в кілька мільярдів доларів.
2. Можливо, ЄС і США повинні посилити санкції?
Якщо буде прийнято рішення про посилення санкцій, кардинально ситуація не зміниться. Вона вже й так погана. Але погіршуватися вона буде в середньо- і довгостроковій перспективі.
Найжорстокіша санкція – відключення РФ від міжнародної міжбанківської системи SWIFT. Це означатиме крах для економіки РФ.
В економічному світі це рівносильно великомасштабній війні або одноразовому авіаудару. Не можна однозначно говорити, що Захід готовий до цього. Але страшна загроза відключення РФ від SWIFT продовжує висіти в повітрі.
3. Чи постраждала наша економіка від санкцій проти РФ?
Ми постраждали від прямого обмеження нашого експорту з боку РФ, скасування держконтрактів на покупку української продукції. Санкції і падаюча ціна на нафту призвели до девальвації рубля. Це позначилося на конкурентних перевагах наших експортеров. Як це не парадоксально, більш сильний рубль – на руку нашим експортерам. По-друге, падіння нашого експорту в РФ не було компенсовано навіть частково експортом в Європу. Пояснення дуже просте – економіка ЄС переживає не найкращі часи. З одного боку, вони не могли нам компенсувати падіння експорту, з іншого, – не сильно і рвалися. Саме тому за підсумками минулого року ми спостерігали колосальний, в 7,5%, спад української економіки.
4. Чому Україна так зволікає із запровадженням своїх санкцій?
Зволікання України дивно сприймається Заходом. Немає чіткої позиції – ми продовжуємо робити бізнес. Незважаючи на різке падіння нашого експорту в РФ (в 2014-му впав на 40%), він все ще значний. У загальній структурі частка РФ в нашому експорті – близько 17%.
Від введення Україною санкцій проти РФ постраждають наші експортери. Тому ми намагаємося (можливо, і дуже незграбно) маневрувати.
І, як я розумію, "якось намагатися маневрувати" – це базова стратегія для України. Що не дуже добре.
Відповіді решти експертів читайте у п'ятничному номері газети "Сегодня" та на сайті "Сегодня.ua".