Архівне фото
У процесі підготовки проекту закону "Про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції" до другого читання з документа було вилучено низку корупційних серйозних ризиків, проте деякі норми, які можуть нести корупційні ризики в затвердженому сьогодні парламентом законі, залишилися.
Про це сайту "Сьогодні" розповіла виконавчий директор аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей", експерт з питань правової політики і правосуддя та антикорупційної експертизи нормативних актів Мартіна Богуславець.
"Були дуже серйозні історії, які або взагалі унеможливили б виплати, або ж інститут не працював би. Їх до другого читання прибрали з проекту закону. По-перше, в першому читанні було затверджено норма про те, що, якщо відразу кілька людей надали інформацію про корупцію, суд сам визначав, кому який розмір винагороди платити кожному з викривачів – виходячи з "важливості" наданої інформації. Відповідно, були дуже серйозні корупційні ризики. Але цю норму прибрали, і тепер винагорода буде розділена порівну. Суд позбувся можливості маніпулювати, розраховувати на якусь неправомірну вигоду від свого рішення про винагороду", – зазначила експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У "Слуги народу" роз'яснили сенс закону про винагороду за викриття корупціонерів
Ще одним ризиком, який був виправлений, була відсутність норми про те, на якому етапі має виплачуватися винагорода.
"Йшлося про те, що винагорода буде виплачуватись в залежності від суми. І все. А на якому етапі – не уточнювалося. При цьому в Кримінальний процесуальний кодекс вносилася норма, що виплати ніби проводитимуться після рішення суду. А в закон про запобігання корупції – лише норма про винагороду. Тобто створювалася колізія, через яку закон взагалі міг не працювати. Але ця норма була також виправлена. Тому я вважаю, що закон став набагато кращий, він має право на життя", – сказала експерт.
Водночас, за словами Мартіни Богуславець, в документі залишилися норми, здатні заблокувати процедуру викриття корупціонерів. Так, експерт звернула увагу, що затверджений закон передбачає створення спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції "механізмів стимулювання" для інформаторів.
"Що це за механізми, чи є там корупційні ризики, як це повинно працювати – в законі не роз'яснюється", – зазначила Мартіна Богуславець.
Ще один пункт стосується визначення відповідними органами внутрішніх процедур і механізмів прийому до розгляду повідомлень викривачів.
"Як ви розумієте, єдина система, єдина процедура для всіх органів закону не існує. Ми співпрацювали з депутатами в процесі підготовки і вказували на цю норму. Хотіли, щоб процедура або була виписана в законі, або в законі було б сказано, про процедуру визначає НАЗК. На жаль, це не було прийнято. І це значить, що кожен орган може створювати свою процедуру розгляду звернень. І хтось може виписати більш захищену процедуру, інші – ні", – сказала Мартіна Богуславець.
Третій корупційний ризик, що залишився в законі – це дозвіл НАЗК визначати порядок подальшого розгляду певної інформації, зазначила Мартіна Богуславець. За її словами, така оціночна норма також несе ризики отримання неправомірної вигоди чиновниками.
Нагадаємо, голова Союзу юристів України, екс-генпрокурор Святослав Піскун жорстко розкритикував закон про виявника корупції. Як роз'яснив Піскун у коментарі сайту "Сьогодні", в тому вигляді, в якому закон прийнятий, він працювати не буде. До того ж, за його словами, за багатьма позиціями він суперечить чинному законодавству .