Що чекає Україну. Фото: AFP
У ніч з другого на третє вересня в Оболонському районі на вулиці Майоров зловмисники підірвали гранату РГД-5 (осколкова протипіхотна граната наступального типу. – Ред.) біля пункту волонтерської допомоги, який знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку. Порушники були затримані на місці злочину бійцями спецпідрозділу "Альфа". У СБУ повідомили, що всі четверо затриманих є членами проросійської громадської організації.
"При спробі теракту зловмисники відключили мобільні телефони, використовували портативні рації, встановили на авто фальшиві номери. Крім того, вони мали з собою тактичні рюкзаки з камуфльваною формою, каремати, запас харчів для переходу на нелегальне становище", – зазначили в СБУ. За фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст 258 "Терористичний акт".
31 серпня після голосування Верховної Ради за зміни до Конституції в частині децентралізації під будівлею парламенту відбулося зіткнення між мітингуючими і силовиками. Натовп ринув на кордон правоохоронців – в хід пішли палиці, каміння і димові шашки. Пізніше з натовпу в кордони Нацгвардії полетіла бойова гранати, в результаті чого більше сотні людей отримали поранення, троє нацгвардійців від отриманих ран померли. Правоохоронці встановили особу "гранатометника" – ним виявився боєць батальйону "Січ", "свободівець" Ігор Гуменюк. Зловмисника затримали. Генпрокуратура вже повідомила йому про підозру за ст. 348 (посягання на життя співробітника правоохоронного органу) та ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт), яка передбачає безальтернативний запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
У прес-службі столичної міліції Сегодня.ua повідомили, що не бачать ніякого зв'язку між двома цими злочинами.
"На даний момент ми не можемо зіставити один злочин з іншим і не можемо підтвердити, що є якісь сполучні нитки між цими злочинами", – сказали в прес-службі.
Також правоохоронці повідомили, що протистояння під Верховною Радою не спричинило за собою сплеску насильства в столиці.
"Як було, так і залишилося. Сталися події. Вони зараз розслідуються. Якогось сплеску (насильства, – ред.) не відбулося.
При цьому в столичній міліції зазначили, що ніяких додаткових заходів щодо підвищення рівня безпеки в столиці не робиться.
"Ми в даний час працюємо в штатному режимі", – сказали в прес-службі.
Терористична загроза зростає
Як відомо, ще в липні поточного року президент України Петро Порошенко заявив, що в регіонах України за межами зони проведення військової операції істотно зріс рівень диверсійної і терористичної загрози.
На думку експертів, останні інциденти в Києві – зіткнення під Радою, і вибух на Оболоні – також свідчать про те, що рівень терористичної загрози в Україні і в столиці зростає.
"Терористична загроза зростає, вона не слабшає, це пов'язано з війною на Сході України, бо війна – це крайній прояв тероризму", – сказав Сегодня.ua глава організації "Міжнародна антитерористична єдність" Олександр Дічек.
Голова центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов зазначає, що пішла тенденція "розгойдування ситуації". "Методи і засоби добре відомі і спрямовані на створення атмосфери страху, невпевненості і постійної загрози. Я не став би пов'язувати вибух під Радою і вибух на Оболоні в один ланцюжок, але очевидно те, що "в хвіст" цим подіям хтось намагається і далі "розгойдувати човен", – сказав він Сегодня.ua.
Наскільки влада здатна захистити громадян
При цьому експерти розходяться в думках, наскільки силовий блок сьогодні готовий протистояти зростаючій терористичній загрозі.
"Силовий блок готовий. Там є і депутати-комбати, їм під силу це зробити", – сказав Сегодня.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
На думку Андрія Золотарьова, повноцінно влада може контролювати ситуацію тільки в центрі. "Якщо в столиці ще ситуація контрольована, то відносно регіонів і більшої частини України у мене великі сумніви, що силовий блок здатний захистити та убезпечити пересічних громадян", – сказав він.
Олександр Дічек вказує на те, що силовий блок самостійно без суспільства не в змозі протистояти терористичним загрозам. "Тільки спільними зусиллями на основі соціально партнерства влади і суспільства можна зменшити прояви, не усунувши повністю, і мінімізувати наслідки", – сказав він, додавши, що влада не особливо прислухається до думки суспільства.
"Я б не сказав що це партнерство дуже вже сильно, і більше того, що воно паритетно, до чого треба було б прагнути", – додав Олександр Дічек.
Чому зростають загрози
При цьому експерти відзначають, що терористичні загрози ростуть не стільки через зовнішнього втручання, скільки з причини наростання внутрішніх протиріч.
"Основна загроза – це внутрішня. Ті пороки, які існували рік, два, три, п'ять, двадцять років тому, вони не викорінені. Насамперед, це корупція в органах влади, відсутність ефективного управління та бездіяльність", – сказав Олександр Дічек.
Другий важливий фактор, за його словами, це розшарування по соціально-економічному статусу. "У нас практично знищений середній клас. Народ масово убожіє", – пояснив він.
При цьому громадський діяч і правозахисник Володимир Чемерис вказує на те, що всіх, хто висловлює невдоволення, влада відразу ж оголошує "агентами Кремля". "Якщо зараз не вжити якихось кроків, насильство і далі буде поширюватися. Наша влада не хоче говорити про те, що для цього є якісь внутрішні причини і просто всіх оголошує "агентами Кремля" всіх, хто собі дозволяє виступати проти існуючого порядку речей. Це позиція неконструктивна", – сказав він Сегодня.ua.
На думку Вадима Карасьова, Росія в даний момент вичікує, як буде розвиватися ситуація всередині України. "Це занадто складна ситуація. Зараз вони чекають. Наші вороги чекають, що тут ми всередині почнемо з'ясовувати стосунки один з одним. Тому вважають, що краще не заважати. Вони сподіваються на те, що фактори дестабілізації будуть зараз отримувати більший вплив. Тому вони тимчасово притихли", – вважає політолог.
А Андрій Золотарьов вказує на те, що остання соціологія фіксує радикалізацію суспільства в Україні. "Протестний потенціал у суспільства досить високий, але це не означає, що через тиждень люди вийдуть на вулицю. Може і "пронести", а може статися так, що в одній точці зійдуться цілий ряд несприятливих факторів: економічне невдоволення, невдоволення соціальним становищем, політичні конфлікти. І можемо отримати, як кажуть третій Майдан", – попередив політолог.
При цьому експерти вказують на те, що нові протести населення можуть бути набагато небезпечніші, оскільки на руках в українців за останні півтора року з'явилося дуже багато різної зброї.