Україна виводить озброєння під наглядом ОБСЄ, фото Facebook.com
Жителі Донбасу почали поступово повертатися до нормального життя, хоча не вірять, що "тиша" назавжди. Люди стали виходити на вулиці, в містах запрацювали магазини. Адже реалізація Мінських угод, нарешті, зрушила з мертвої точки, і в Україні з'явився шанс на реальний мир. І, хоча бойовики порушують режим тиші і використовують артилерію, обстрілів стало набагато менше. Україна ж продовжує відведення важкого озброєння. Проконтролювати, як цей пункт виконують бойовики, складно, адже вони не допускають місію ОБСЄ на підконтрольні їм території. У найближчі дні пройде нарада РНБО з питання виконання "Мінська-2".
ЗАЛИШИЛИСЯ. За словами тих, хто залишився в Донецьку, обстрілів немає, тому місцеві спокійно виходять на вулиці. Працюють школи і магазини. У той же час в місті вважають, що це ненадовго. "По Донецьку продовжують їздити військові вантажівки. Більш того, на вулицях, де вони постійно курсують, на ніч відключають освітлення, – розповів нам програміст Олександр з Донецька. – Я вважаю, що перемир'я може бути використано силами "ДНР" і "ЛНР" для перегрупування і поповнення живої сили. Поки наші війська відведуть важку артилерію від лінії зіткнення, бойовики будуть зміцнювати свої позиції для наступу на Маріуполь і інші міста. Всі перемир'я використовувалися бойовиками для провокацій і бойових операцій. Прикладом тому можуть служити і аеропорт в Донецьку, і Дебальцеве".
Донеччанин Ігор також насторожений: "Це вже яке за рахунком перемир'я? Воно для того, щоб продуктами запастися, а потім знову сидіти вдома і на вулицю не висовуватися. Як пити дати: черговий "гумконвой" з РФ приїде і знову почнуть стріляти. Після Дебальцеве знову на вулицях з'явилися автоматники, місто наповнене бойовиками. Звичайно, хочеться вірити, що перемир'я устаканиться, але ми відчуваємо біду".
26-річний житель Макіївки Андрій сподівається, що мир настане: "Чи вірю я в перемир'я? Однозначно, так! У парках, вперше за довгий час, з'явилися діти і матусі з колясками. Ми стали менше боятися. Але потрібно відповідально розуміти, що перемир'я і мир – дві різні речі. Чи вірю я в мир? Всіма фібрами душі мені хочеться в нього вірити. Я хочу жити і працювати, планувати завтрашній день, чути дитячий сміх, а не панічні крики від звуку снарядів, що розриваються".
ПЕРЕСЕЛЕНЦІ. У свою чергу ті, хто виїхали з Донбасу, сподіваються, що все незабаром налагодиться. "Мені дуже хочеться вірити в загальну стабілізацію ситуації. Але що стосується перемир'я, то в нього я вірю слабо. На жаль, висока ймовірність того, що це чергове затишшя перед бурею", – сказала нам 30-річна Юлія з Донецька, яка зараз живе в Києві. А 32-річна Олена каже: "Добре, що стало менше обстрілів. Сподіваюся, бойовиків вдасться вигнати. Мені б хотілося повернутися до матері в Луганськ. Зараз живу під Харковом з донькою, нас поселили як біженців, але дуже сумую за своєю домівкою".
Політологи: "Потрібно розширити місію ОБСЄ і почати політичний діалог"
Ймовірність зриву відносного перемир'я велика, але шанс зберегти його є, вважають політологи. "Триватиме перемир'я, ми побачимо в найближчі два тижні. Шанс зберегти його є. Зараз можна констатувати, що нам вдалося просунутися далі, ніж торік. Незважаючи на локальні бої і обстріли, перевальцем, але процедура відведення озброєнь значною мірою реалізовується, – вважає Володимир Фесенко. – Якщо бойовики не перейдуть в наступ, і якщо зміцниться місія ОБСЄ, то ми можемо перейти до виконання інших пунктів угоди. Я вважаю, представників ОБСЄ потрібно поставити в гарячих точках – Широкине, Маріуполь, Донецьк – коли вони постоять під вогнем, вони по-іншому почнуть оцінювати ситуацію на Донбасі".
"Що допоможе зміцнити перемир'я: дотримання режиму припинення вогню і розширення місії ОБСЄ, – сказав "Сегодня" і Вадим Карасьов. – Ми вже побачили, що Німеччина не хоче вводити в Україну миротворців або поліцейський контингент ЄС, але вони погодилися на кількісне збільшення міжнародної місії. За тривалістю перемир'я сказати що-небудь складно, тому що воно стане реальним тільки тоді, коли сторони почнуть всерйоз ставитися до виконання мінських домовленостей, особливо – "ДНР" і "ЛНР", і виводити важке озброєння. Зараз вони формально його виводять, але насправді ховають, формально виконуючи другий пункт під тиском Заходу. Поки сторони один одному не довіряють, завжди буде вірогідність відновлення повномасштабних бойових дій. Зараз вона – 50 на 50". "Вже зараз перемир'я порушується. Йдуть обстріли, бойовики відкрито "хімічать" з відведенням озброєння, з'являється інформація про концентрацію бронетехніки, – сказав "Сегодня" професор політології НаУКМА Олексій Гарань. – Все це ставить під питання збереження перемир'я. З одного боку, для зміцнення перемир'я потрібно допуск місії ОБСЄ до бойовиків, а з іншого – я б на місці Порошенко зараз призупинив відведення важкого озброєння. Україна не може відводити його, коли інша сторона водночас не робить того ж".
Треба також починати переговори з політичних та економічних пунктам мінського угоди, вважає Фесенко: "Але тут треба мати на увазі, що і РФ, і сепаратисти будуть шантажувати Україну і ставити нам ультиматуми: приміром, про те, що ми негайно повинні почати переговори про вибори і відновити фінансування Донбасу, інакше вони залишать за собою свободу дій. Україні не потрібно боятися такого шантажу та піддаватися на нього. Але й очікувати швидкої реалізації політичної частини домовленостей не варто: швидше за все, будуть створені робочі групи, але переговори будуть тривалі і без особливого результату". Ризики нового зриву перемир'я, при цьому, на думку Фесенка, досить високі.