В Україну канцлер Німеччини Ангела Меркель прилетіла після міцних рукостискань з Путіним. Може це і є – човникова дипломатія – там руку потиснула, тут підтримку на виборах пообіцяла. Може, мир і від цього наблизився і чому Стамбул став місцем паломництва українських та російських політиків, і кому це обіцяє велику вигоду.
В середині 15 століття шокуюча новина про падіння Константинополя до, як би зараз сказали, лідерів країн, а тоді королів і царів, доходила майже місяць. Повільним був середньовічний телеграф. Зараз новини зі Стамбула, як і звідусіль, поширюються з космічною швидкістю. Але часто з тим же вражаючим ефектом що і новина про падіння Візантії.
Про зустріч Петра Порошенка з патріархом Варфоломієм стало відомо за кілька годин до початку. Довше тримати інтригу ніхто не став і одразу оприлюднили деталі угоди про співпрацю між Україною і Вселенським патріархатом.
У тексті зафіксовані правила надання автокефалії і вперше офіційно записано ще маловідоме слово "Томос".
"Сьогодні історичний день. Історичний день, який був закладений з перших днів відновлення незалежності України", – зазначив президент України Петро Порошенко.
"Ваше багаторічне прагнення здійснюється в ці дні. Надавати автокефалію – виняткове право Матері-Церкви, коли вона вважає це за доцільне", – заявив Варфоломій.
У Москві на новини зі Стамбула відреагували очікувано нервово. А ще тиждень тому російський президент особисто літав до Туреччини. Щоправда, не через українську, а через сирійську кризу. Квартет – Путін, Ердоган, Макрон і Меркель збирався на берегах Босфору вперше. Стримані лідери Німеччини і Франції там виявилися зайвими.
"Першочергову роль грали геополітичні мачо- Ердоган і Путін і вони давали такі гучні жирні натяки, що ви нам віддайте можливість діяти в Сирії, а ми вам за це забезпечимо, щоб у вас не було додаткових біженців", – пояснює Євген Магда, політолог.
За чотири години переговорів вони ні про що так і не домовилися. І в новинах залишилося тільки обговорювати, що фрау канцлер російською говорила з Путіним про його пальто.
Щодо дрес-коду Ангели Меркель, то за 13 років її канцлерства, змінювалися лише кольори її жакетів.
Вона – найвпливовіша жінка в Європі і перша в історії жінка-канцлер Німеччини. Вона – хрещена матір Мінських угод і матір для багатьох німців. Прізвисько "Мутті", яке і перекладається, як мама, до неї приклеїлося багато років тому.
До Києва Ангела Меркель приїжджає вдруге з 2014 року. Втім, нічого нового в її стриманих формулюваннях не з'явилося. Говорила про українську корупцію, продовження антиросійських санкцій і гальмування Мінських угод.
"Нам потрібно докласти більше зусиль в питаннях, що стосуються зон розведення. Ми спільно працюємо, щоб ввести місію ООН. У нас нічого іншого немає, крім Мінського процесу", – зазначила вона.
Один день в Києві і безліч контактів. Про війну і мир з президентом. З прем'єром – про економіку і бізнес. З ким доведеться мати справу після української виборчої гонки, питання не останнє для Європи, тому зустріч з провідними політиками та лідерами теж на порядку денному. І що показово, але вже поза протоколом – відвідування алеї героїв Небесної сотні.
"Ангела Меркель належить до числа тих видатних міжнародних лідерів, які роблять винятковий внесок у справу підтримки України. Дякую Вам, пані Федеральний канцлер, за допомогу нашому народові", – заявив Арсеній Яценюк, лідер партії Народний фронт.
Втім, є одне неприємне для німецького політика питання. Публічно його обговорили тільки на зустрічі зі спікером. І стосується воно добудови газопроводу Північний потік-2, через який Україна остаточно втратить транзит. Ще влітку здавалося, що цей проект Газпрому зупинить Вашингтон, заваливши Європу своїм зрідженим газом. Європа американські вуглеводні прийматиме, але і від будівництва другої гілки газпромівського газогону не відмовиться.
Схема проста – минулого тижня Ангела Меркель від імені федерального уряду запропонувала 500 млн. євро на будівництво терміналу на півночі своєї країни. Трамп таким бізнес-рішенням залишився задоволений і здається закрив очі на подальше просування Північного потоку. Меркель, яка балансує між інтересами німецько-російського бізнесу і політичною доцільністю, змушена шукати шляхи, щоб українська ГТС все таки працювала.
"Мій грузинський товариш-дипломат сказав одну дуже цікаву річ, що Меркель провела переговори з керівництвом Азербайджану і Грузії про те, щоб завантажити в українську газотранспортну систему каспійський газ. Тобто, вона намагається мінімізувати втрати російського транзиту тим, що буде поставлятися газ через українські газопроводи. І що вона нібито домовилася про це з Алієвим ", – зазначив Тарас Березовець, політтехнолог.
Поки Ангела Меркель їздила по Києву, Москва оприлюднила свій антиукраїнський список санкцій, змішавши разом три сотні бізнесменів, менеджерів, колишніх і діючих політиків.
"З одного боку логічно, що вони дозволили своїм кандидатам заявити: дивіться, ми в санкційному списку, ми ж не агенти Москви, а з іншого боку все вийшло трошки по-дебільному. По-солсберецьки. Це Солсбері номер два, тому що вони знову спалили своїх людей, про яких всі вже забули, а вони нагадали ", – говорить експерт.
Список, крім того, що незрозумілий, та ще й з граматичними помилками. Але свої функції він виконує. По перше. відволікає росіян від власного колапсу через санкції. До речі, спецпредставник Держдепу Курт Волкер в середині жовтня попереджав, що відтепер США будуть вводити нові санкції проти Росії щомісяця. По-друге, ця новина збила інформаційну хвилю навколо візиту Меркель до Києва. І по-третє – хоч і не сильно, втім вплинула на настрої українців.
"Це елемент дестабілізації. Коли ми говоримо, що Росія буде впливати на хід президентських виборів в Україні, це не означає, що агенти Кремля будуть їздити і вкидати бюлетені. Зараз вони повинні впливати на настрої. А українське суспільство, яке знаходиться в шоковому настрої вже чотири з половиною роки, воно легко піддається. Ми живемо в цій системі координат зрада-перемога ", – вважає експерт.
11 листопада в Парижі відбудуться урочистості з нагоди сторіччя закінчення Першої світової війни. До французької столиці збираються Путін, Трапм, Меркель і Порошенко. На окупованому Донбасі саме в цей день відбудуться так звані вибори. Є вже і рекламний ролик із запрошенням на дільниці.
Зрозуміло, що, крім Кремля і нечисленних його друзів, результати цього голосування ніхто не визнає. А що залишається, коли ніхто зі світових і впливових лідерів перешкодити Москві призначати нових маріонеток через незаконні вибори на окупованому Донбасі так і не зміг. Або не захотів.
Раніше ЄС вже робив чітку заяву щодо "виборів" на Донбасі, в якому висловлювалася підтримка України і зазначалося, що виконання Мінських угод – це єдиний шлях до припинення війни.