Фото: facebook.com/sluganarodu.official
Нова судова реформа сьогодні захопила всю увагу депутатів. Вона стане п'ятою за час незалежності. І законопроект знову надійшов від президента. Одне з основних змін – скорочення наполовину штату Верховного суду – з 200 до 100 суддів. Ця норма відразу викликала обурення кількох фракцій.
Нова судова реформа сьогодні захопила всю увагу депутатів. Вона стане п'ятою за час незалежності. І законопроект знову надійшов від президента. Одна з основних змін – скорочення наполовину штату Верховного суду – з 200 до 100 суддів. Ця норма відразу викликала обурення кількох фракцій.
Такої ж думки і голова Верховного суду, яка була в парламенті.
"Чотири мільйони громадян України щорічно звертаються в суди. Тисячі суддів не вистачає в судовій системі. І не тільки навантаження Верховного суду вплине на стабільність судової системи", – говорить голова Верховного суду України Валентина Данішевська.
Таке скорочення, вважають у "Батьківщині" і "Голосі", може призвести до втручання в роботу суддів і контролю над ними.
"Втручання в діяльність судової гілки влади парламентом неприпустимо. Про це чітко написано в листі посла Європейського союзу в Україні. Про це чітко вказано в листі, який опубліковано на сайті Парламентської асамблеї Ради Європи", – каже народний депутат Олег Макаров (фракція партії "Голос").
"Цей законопроект суперечить всім попереднім висновкам Венеціанської комісії. І що будемо робити? Вибачатимемося, вносити зміни?"- запитує народний депутат Сергій Власенко (фракція партії "ВО "Батьківщина").
Менше суддів, але менше й справ. За таким принципом пропонують розвантажити найвищу правову інстанцію у фракції більшості. Мовляв, зараз якість роботи суддів не відповідає їхній кількості.
"Щоб до Верховного суду надходили не всі справи, які зараз туди надходять, тому що таким чином паралізується його робота. Велика частина справ муситиме залишатися на більш низькому рівні, в судах першої інстанції і тому подібне", – заявив голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.
Разом з розвантаженням хочуть зменшити й оклади у Верховному суді – зі 144 тисяч до 105 тисяч гривень.
"Можемо бачити деяких суддів, які просто не вилазять з конференцій, зустрічей, з марафонів, які по всьому світу проводяться. І ми, коли співвідносимо з тією заробітною платою і тією функцією основною – правосуддя, яка на них покладається, у народу виникає певний когнітивний дисонанс", – заявляє представник президента у Верховній Раді України Руслан Стефанчук.
Багато депутатів скорочення окладів вважають неприпустимим. Мовляв, це може погіршити корупцію. Однак в комітеті з питань правосуддя запевняють: разом з преміями і доплатами судді отримують такі зарплати, що після скорочень занадто бідними не стануть.
"Середня зарплата судді Верховного суду, як нам повідомила голова Верхової суду, від 250 тис. до 350 тис. гривень. Зарплата судді має бути висока, однозначно, але вона має бути адекватною зарплатою решти населення, що проживає також в цій країні", – говорить народний депутат Ірина Венедиктова (фракція партії "Слуга народу").
За кілька годин дискусій депутати розглянули менше 200 поправок до законопроекту. Всього їх – 330. Тому подальшу долю суддівської реформи будуть вирішувати вже завтра.
Водночас в Раді Європи стурбовані через законодавчі пропозиції з проведення судової реформи в Україні, які можуть обмежити незалежність судочинства. Про це йдеться в листі від 1 жовтня генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка.