Депутати залишили себе без імунітету: кому це вигідно насправді

4 вересня 2019, 07:37
Для арешту не потрібне "добро" ВР. Експерт: це важіль для тиску

Депутати не встигли призначити нового голову парламенту. Фото: М. Лазаренко

У вівторок Рада скасувала депутатську недоторканність і відправила на розгляд Конституційного суду відразу кілька законопроектів – про скасування адвокатської монополії і призначення президентом голів НАБУ і ДБР.

Без "броні"

Засідання народні обранці почали з присяги. А після, вислухавши звернення від фракцій і президента, відразу ж взялися голосувати за скасування депутатської недоторканності. Внаслідок відповідний законопроект з першої спроби підтримали 373 нардепа. Згідно з документом, депутатів зможуть без схвалення Ради затримувати, заарештовувати і притягати до кримінальної відповідальності, а недоторканність їм більше не гарантується. Ці зміни в Конституції набудуть чинності вже з початку наступного року.

Реклама

Хоча більшість політиків обіцяли скасувати імунітет мало не всі 28 років незалежності, експерти оцінюють закон неоднозначно.

"Недоторканність повинна бути обмежена. Йдеться не тільки про безкарність, а й про право відстоювати свою політичну точку зору проти авторитарної влади", – зазначає політолог Тарас Березовець.

Схожа думка й у екс-депутата юриста Вікторії Пташник:

"Повне зняття імунітету – можливість тиску на опозицію і невгодних. Європейські країни мають досвід не відсутності недоторканності, а її обмеженого характеру. Наприклад, коли депутат не може уникати кримінальних переслідувань, але його не можна затримати під час голосування".

Щоправда, не забули депутати і про президентську недоторканність – вчора перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук анонсував внесення до ВР законопроекту про обмеження імунітету гаранта. За його словами, документ зареєструють вже на наступному тижні.

Реклама

Порядок

Другу половину дня у нардепів зайняв розгляд ряду інших правок до головного закону. Передбачаючи довгі дискусії, обранці навіть погодилися працювати, поки не вичерпають усі питання порядку (голосування за відправлення до Конституційного суду семи проектів про внесення змін до Конституції).

Першим обранці відправили туди закон про скасування адвокатської монополії: за це проголосували 337 нардепів. Документом передбачено скасування норми про те, що громадян в суді можуть захищати виключно адвокати. Правило хочуть залишити лише для кримінальних справ. Наступним з легкої руки 282 нардепів до відомства пішов проект, який конституційно дозволяє президенту створювати незалежні регуляторні органи, а ще – призначати і звільняти директорів НАБУ і ДБР.

Далі в планах у депутатів була відправка до КСУ документа, що закріплює в Конституції право народу створювати закони. Як саме українці зможуть пропонувати закони, поки не уточнюється. Два інших законопроекти стосуються дозволу для Ради призначати своїх уповноважених та створювати дорадчі органи. Сьогодні у ВР тільки один уповноважений – з прав людини, в майбутньому їх може стати більше з різних сфер.

Реклама

Також хочуть конституційно закріпити обрання депутатів за списками і скоротити їх лави з 450 до 300 осіб.У цьому ж документі зазначено, що кандидати, які не знають державної мови, не зможуть подаватися до парламенту. А ось останній документ покликаний вирішити проблему "кнопкодавста" і прогулів у Верховній Раді. Все просто – за такі проступки хочуть карати позбавленням мандата.

"КСУ підтримає ініціативи Ради"

На думку експертів, майже всі спрямовані вчора до КСУ законопроекти мають великі шанси бути схваленими відомством.

"КСУ не визначає, вірні це рішення чи ні, він залишає це право депутатам, але повинен визначити, наскільки проект може бути реалізований в рамках Конституції і наскільки він відповідає її загальній ідеології", – пояснює політолог Руслан Бортник.

Він додає, що ініціативи, що стосуються депутатського імунітету, законодавчої ініціативи народу, уповноважених ВР і скорочення їх чисельності, найімовірніше, будуть підтримані КСУ, а ось проект про призначення голів НАБУ і ДБР президентом може бути і не схвалений. Також Бортник впевнений, що за учорашнім засіданням не можна судити про активність нової Ради:

"Зараз у депутатів поривання, але поки вони ухвалюють політичні декларації, які на життя простих українців майже не впливають. Свою ж реальну працездатність нова Рада покаже на прийнятті бюджету, вирішенні питань тарифів, субсидування і т. ін. Її ми побачимо ближче до середини зими".

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, що соцмережі у захваті від рішення Ради про зняття депутатської недоторканності. Навіть росіяни заздрять українцям, так як в Росії важко собі уявити депутатів без політичного імунітету.

Также новости "Сегодня" вели подробную хронологию, освещая все события в Раде 3 сентября. Детально про роботу парламента у вівторок 3 вересня читайте в материале: Засідання Верховної Ради: всі подробиці онлайн