Фото: AFP
Для проведення місцевих виборів за українським законодавством на Донбасі згідно з домовленостями "нормандської четвірки" потрібно внести зміни до Конституції України в частині децентралізації і закріпити законодавчо механізм проведення таких виборів. Депутати Верховної Ради розповіли "Сегодня.ua", що вони готові працювати над прийняттям відповідних рішень, але хочуть переконатися, що на Донбасі реально відбудеться припинення вогню.
Керівник фракції "Самопоміч" Олег Березюк каже, що комісія з розробки змін до Конституції під керівництвом спікера Володимира Гройсмана давно працює.
"Ми чекаємо, що зміни до Конституції в частині децентралізації будуть внесені якнайскоріше – адже документи вже практично готові. Але не можна гарантувати, що ми встигнемо до кінця вересня їх розглянути у другому читанні", – сказав Березюк. Він зазначив, що Гройсман поки не об'єднав запропоновані документи щодо децентралізації в один законопроект, який можна ставити на голосування в парламенті. "Треба, щоб Громайсман об'єднав усі в один документ, експерти і чиновники теж об'єдналися, щоб провести реформу якісно", – сказав Березюк. За його словами, у Верховній Раді поки депутатами не обговорювалося питання прийняття закону про вибори в окремих районах Донбасу, які зараз контролюються бойовиками.
Член депутатської групи "Економічний розвиток" Антон Кіссе підкреслює, що питання щодо децентралізації вже давно піднімається у Верховній Раді. "Децентралізація цікавить всі регіони, адже сам факт децентралізації через інструмент прийнятого бюджету є лише малою складової. Треба ще передбачити повноваження і відповідальність місцевих громад, прийняти закон про місцеві вибори. Але текст закону ще не готовий в парламенті, поки ще йде тільки процес його обговорення. У комітетах він не розглядається, як і зміни до Конституції, які зараз на стадії заморожування", – сказав Кіссе.
Він зазначив, що проведення виборів можливе лише після відведення озброєнь і припинення вогню. "Спочатку ще потрібно відвести важку артилерію і припинити стрілянину для того, щоб провести вибори. Лише після цього, коли настане мир, можна буде провести вибори. По-іншому не буде", – сказав Кіссе.
Депутат від "Блоку Петра Порошенка" Олексій Гончаренко також зазначає, що неможливо уявити проведення виборів до того, як на Донбасі буде припинений вогонь. "Після того, як з бойовиками будуть досягнуті домовленості, Верховна Рада закріпить у вигляді закону те, як будуть проведені місцеві вибори на окупованих територіях. Офіційний представник від України Кучма, який уповноважений Порошенко, пропрацює план, який з наступного тижня попередньо погоджує з коаліцією. Якщо досягнуті мінські домовленості буде виконуватися, то думаю, що після виконання пунктів про припинення бойових дій і розлучення збройних сил, коли з'явиться смуга безпеки, відпустять полонених, розпочнеться реалізація всіх пунктів досягнутих мінських домовленостей", – резюмував Гончаренко.
Деякі депутати висловлюють сумніви, що Росія і бойовики будуть дотримуватися нових мінські домовленості. Так, депутат-мажоритарник Юрій Дерев'янко вважає, що президент РФ намагається вийти з-під тиску світового співтовариства. "У нього ж позиція така, що нібито там немає російських військових і зброї, що "ДНР" і "ЛНР" – окремі суб'єкти, і він продовжує вести всі переговори під таким кутом. Путін продовжить грати в свою гру і досягнуті домовленості про припинення вогню з 15 лютого, відведенні важкої техніки і артилерії – дуже позитивно. Але є сумніви, що це буде виконано", – говорить Дерев'янко. Він думає, що Путін буде і далі пропонувати всім сторонам "продовжувати мінські домовленості і тягнути таким чином час, щоб проти нього не вводили нові санкції".
Депутат від "Батьківщини" Сергій Соболєв допускає, що без реального контролю за виконанням нових мінських домовленостей ситуація може погіршитися. "ОБСЄ навряд чи зможе забезпечити контроль за виконанням нових домовленостей. Країни-гаранти в рамках будапештських гарантій повинні забезпечувати контроль – США, ЄС, інакше нові домовленості знову нічого не коштуватимуть. При тому контроль потрібен через санкції – як тільки буде поліпшуватися ситуація, санкції будуть поступово знімати, якщо ситуація погіршуються – вводяться нові санкції", – сказав Соболєв.
Депутат від "Народного фронту" В'ячеслав Константиновський каже, що зараз немає ніяких гарантій, що нові досягнуті домовленості не повторять долю мінських протоколів від 5 вересня 2014 року. "Всі чекають, що буде більш робоча схема виконання домовленостей, ніж була тоді, і я думаю, що вимоги будуть жорсткі з усіх боків по виконанню домовленостей. Особисто я вважаю, що українська сторона повинна добитися контролю за своїм кордоном, але для цього нам потрібно мати модернізовану армію. Зараз ми цим займаємося", – підкреслив Костянтинівський.
Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус розповів в кулуарах парламенту, що Україна розраховує наповнювати спецфонди з реконструкції Донбасу за рахунок іноземних інвесторів. Зараз уряд веде переговори про отримання кредитів від різних країн світу – такі угоди з ними будуть підписані під час конференції донорів у Києві в 20-х числах квітня.
"З МВФ ми продовжуємо переговори і додатково до програми МВФ ми розраховуємо отримати великі кошти від інших країн – США, Японії, країн ЄС. Ми організуємо донорську конференцію на підтримку України в 20-х числах квітня – сподіваємося на приїзд великих інвесторів і будемо намагатися їм показати наш реформаторський підхід", – сказав Абромавічус.
На конференції представники української влади розкажуть про інвестиційні проекти, які можуть зацікавити інвесторів для наповнення спецфондів. "Ми розповімо про наші плани з реформування енергетичного сектору та сфери АПК, надамо всю інформацію по регіонах. Звичайно, ми будемо піднімати питання тимчасово переміщених осіб, реконструкції Донбасу, надання гуманітарної допомоги для них", – зазначив Абромавічус.
Нагадаємо, у підписаних в Мінську документах містяться пункти, що передбачають, що в перший день після відводу озброєнь починається діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства та законом України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", а також про майбутнє режимі цих районів на підставі зазначеного закону. Також передбачено проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів).