У неділю закону про декомунізацію, прийнятим 20 травня 2015 року, виповниться 10 місяців. За цей час перейменували п'ять міст, один район (Артемівський став Бахмутовським), 169 сіл (найгучніші та цікаві перейменування – див. інфографіку) і знесли вже більше 500 пам'ятників Леніну! На вчорашньому засіданні Рада повинні були розглянуті кілька постанов про перейменування залишилися 80% населених пунктів країни (всього їх майже 700), назви яких нагадують про комуністичне минуле. Нові імена повинні отримати 3% від загального числа міст, сіл і районів.
ЩО ПРОПОНУЮТЬ. Згідно із законом, Рада може переназивати населені пункти за пропозицією місцевих органів влади. Ті, в свою чергу, за півроку повинні прийняти рішення, як тепер буде називатися їх місто або село. Якщо не визначилися – нове "правильне" ім'я дасть або облрада, або Верховна Рада. Місцеві громади сіл, назви яких визнані радянськими, йдуть декількома шляхами: повертають історичні назви (Старий Міст, Сапожков Хутір, Хандобоківка); дають нові нейтральні імена – Благодатне, Степове, Тихе; відкидають або замінюють визначення "Червоний", залишаючи Лиман, Партизан, або змінюють Червоні Гори на Святі Гори; залишають частину старого топоніма – з Котовського стала Котовка, і навіть гумором: два Жовтневі села стали Травневе і Квітневе, а Червоний Жовтень – Жовтеньким.
Поки найбільша проблема з великими містами – Дніпропетровськом і Кіровоградом: перший запропоновано або скоротити до "Дніпра", або зберегти стару назву, але надати йому нового змісту – на честь святого Петра, а не раддіяча Петровського. А Кіровоград може стати Свят-Єлисавети: ідея городян повернути назву Єлисаветград не сподобалося владі, а народ виступив проти запропонованого "батьками міста" Інгульська (місто стоїть на річці Інгул). "Потрібно буде поміняти і ст. 133 Конституції, оскільки там залишаються Дніпропетровська і Кіровоградська області", – нагадав директор Українського інституту національної памяті Володимир В'ятрович. До речі, Рада дасть нові імена і населеним пунктам в Криму і на Донбасі – але, очевидно, вже після звільнення.
ЕКСПЕРТИ. "У Чернігові, Житомирі, Дніпропетровську повністю перейменували вулиці, площі, сквери. Решту міст повинні закінчити до початку квітня, – розповів нам В'ятрович. – Люди перестануть ходити по вулицях, названих іменами катів. Це вплине на їх світогляд, перш за все молоді". З ним згодні й політологи: "Треба вирватися з минулого. Ці назви нас тягнуть у минуле, а не ведуть в майбутнє", – каже політолог Вадим Карасьов. Самі жителі часто проти перейменувань: "Я не розумію, навіщо чіпати Кіровоград. Мені дуже подобається жити саме в цьому місті", – каже Тетяна Величко.
СИМВОЛИ. Ну а вчора в Запоріжжі упав найбільший в країні 20-метровий бронзовий пам'ятник Леніну вартістю 7 млн грн: з ним боролися 35 годин, але таки зрізали і вивезли на трейлері. Міська влада вирішує, що з ним робити: переплавити або залишити для історії. Всього в країні знесли вже більше 500 пам'ятників вождю, але багато залишається.
Німецька Мокра – через дощі
Одне з сіл, яке після перейменування отримало вельми нестандартну назву, знаходиться в Тячівському районі Закарпатської області. Колишнє селище Комсомольськ повернув собі історичну назву – Німецька Мокра. "Першу назву село отримало з того, що, по-перше, тут жило багато німців, а по-друге, завжди випадало багато опадів. У 1875 році, за наказом австрійської королеви, село було заселене німцями. Приїхало 200 чоловік, фахівці лісового господарства. Одні люди по річці сплавляли ліс до залізниці: професійно пов'язували плоти і відправляли тисячі кубометрів деревини, – розповів "Сегодня" селищний голова Анатолій Барна. – З приходом радянської влади німців вислали в Сибір, а спорожнілі будинки зайняла молодь із сусідніх сіл, і назву поміняли на Комсомольськ. У середині 1990-х років місцеві жителі зверталися до влади з проханням повернути селищу назву, але назустріч їм не пішли". За словами Барни, їх селище невелике: тут проживає трохи більше 500 осіб.