Ірина Венедіктова
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова прокоментувала завершення розслідування в справі п'ятого президента України (2014-2019 рр.) Петра Порошенка. Вона вважає, що адвокати затягували процес, а доказів проти підозрюваного вже досить, щоб справу передати до суду.
Про це вона заявила в своєму відеозверненні, передає пресслужба Офісу генпрокурора.
За її словами, останніми місяцями всі підозрювані в резонансних злочинах заявили про політичні переслідування. У відношенні ж експрезидента зараз правоохоронцями розслідується низка кримінальних проваджень, розпочатих за постановами судів, заявами громадян та матеріалами правоохоронних органів.
"У нас немає функції дослідчої перевірки – за формальними ознаками правоохоронні органи повинні вносити до ЄРДР (реєстру досудових розслідувань) заяви про злочини. Добре це чи погано – питання до законодавця. Заяви про злочини, вчинені п'ятим президентом, надходять з усієї країни. Цього тижня, наприклад, надійшли з Маріуполя і Рівного від звичайних громадян. Однак, справи стосовно п'ятого президента відразу ж називають політичними – звідусіль лунають такі думки від "експертів", далеких від Державного бюро розслідувань і Офісу генерального прокурора, незнайомих з матеріалами проваджень, планом слідчих дій, доказами, отриманими за результатами експертиз і допитів та інших процесуальних дій", – сказала Венедіктова.
Стосовно безпосередньо кримінального провадження за підозрою Порошенка в перевищенні повноважень при призначенні Семочка до Служби зовнішньої розвідки, то тут, за її словами, досить зібраних доказів, а покарання у разі доведення вини передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
У той же час вона нарікає на недоліки в Кримінальному процесуальному кодексі, які дозволяють до нескінченності затягувати справу.
"Кожен підозрюваний може мати одночасно до п'яти захисників. Кожен із захисників може знайомитися з матеріалами розслідування у зручний для них час. У разі зміни захисника, у нього з'являються підстави знайомитися з матеріалами спочатку. У разі неприбуття будь-якого із захисників у підозрюваного є можливість відмовитися від участі в слідчих діях. Кожен захисник, наприклад, має можливість клопотати про відвід судді та навіть ідентичне клопотання, але іншого захисника, має бути розглянуто. А для цього основний судовий процес зупиняється, клопотання передається в систему автоматизованого розподілу справ в суді, і вже новий суддя розглядає таке клопотання. Наприклад, звучать гасла, що суд зібрався вночі (з 7 на 8 липня. – Ред.) і виніс рішення про продовження термінів попереднього розслідування. Ні, судове засідання було призначено ще на 6 липня, однак сторона захисту не з'явилася. 7 липня о 14:00 засідання таки почалося, але адвокати заявили відвід судді та тільки після розгляду відводу о 18:30 почався розгляд основного клопотання по суті. Суд прийняв рішення майже о першій годині ночі", – пояснила генпрокурор.
Венедіктова впевнена, що адвокати Порошенка всіляко намагалися затягнути процес, ставлячи під сумнів абсолютно все. Однак правоохоронці визнали зібрані докази достатніми для закінчення досудового розслідування і складання обвинувального акту – адвокатам підозрюваного відкрили доступ до матеріалів слідства.
"Далі – суд. Прокурорська тяганина зі справами повинна закінчуватися. Про обрання запобіжного заходу: суд і прокурори продемонстрували неупередженість і професіоналізм в процесуальній площині – запобіжний захід обрано для забезпечення поведінки підозрюваного під час досудового розслідування. Слідство завершено", – резюмувала вона.
Як повідомляли новини "Сьогодні", 8 липня суд виніс рішення у справі Порошенка. Три засідання обирався запобіжний захід експрезиденту, однак до нього так і не дійшло: вчора прямо в суді несподівано оголосили про завершення розслідування, отже, в запобіжному заході вже не було сенсу.
Нагадаємо, 10 червня Петру Порошенку повідомили про підозру, коли він прийшов на допит до Держбюро розслідувань. Примітно, що викликаний він туди був взагалі за іншим кримінальним провадженням ("справа картин"). Його адвокат уже заявив, що це було незаконно.
Пізніше стало відомо, що йдеться про кримінальне провадження про призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки. За даними слідства, Порошенко підозрюється в тому, що, будучи президентом України, 2018 року шляхом видання явно злочинного наказу схилив військову посадову особу – голову Служби зовнішньої розвідки України – до перевищення ним влади і службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, вчиненого в умовах особливого періоду (ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 4 ст. 426-1 КК України). Іншими словами, під час свого президентства він змусив голову СЗР Єгора Божка перевищити свої повноваження і призначити першим заступником Семочка.