Венеціанська комісія досліджувала закон про люстрацію. Фото: архів
У п'ятницю Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) винесла остаточно висновок щодо українського закону "Про очищення влади". Дослідження закону про люстрацію на предмет його відповідності міжнародним правовим нормам тривало не один місяць.
"Сегодня.ua" проаналізувала опублікований на офіційному сайті Комісії документ.
ЛЮСТРАЦІЯ – ЦЕ НЕ ПОМСТА . В цілому, у Венеціанській комісії схвалили закон, визнавши, що нова українська влада має право на люстрацію осіб, які причетні до порушень демократії та прав людини по час правління режиму Януковича 2010-2014, а також під час подій Євромайдану 2013-2014 рр. Але лише за умови, що їх вина доведена або може бути доведена, а люстрація, сама по собі, не є формою політичної розправи.
"Нове демократична держава може мати вагомі причини, щоб видалити із суспільного життя на тимчасовій основі людей, які займали високі посади при попередньому, недемократичному режимі або які пов'язані з серйозними порушеннями прав людини... У той же час важливо мати на увазі, що люстрація не є і не повинна бути формою кримінального судочинства. Вона ніколи не повинна використовуватися в якості заміни для кримінального покарання, або в якості відплати і помсти", – зазначають у висновку експерти ВК.
На думку західних юристів, "дискваліфікація певних осіб на підставі того, що вони займали посади під час президентства Віктора Януковича або під час подій на Майдані... апріорі не суперечить міжнародним стандартам, за умови, що йдеться про посади у відомствах, відповідальних за серйозні порушення прав людини і винних у серйозних випадках халатності".
Іншими словами, у Венеціанській комісії зовсім не схвалюють покарання за принципом "якщо "попередник", значить, поганий".
"Венеціанська комісія зовсім не впевнена, що всі позиції (із закону про люстрацію – Ред.) відповідають цій умові", – підкреслюється в підсумковому висновку. При цьому європейські експерти залишають за новою українською владою право самостійно вирішувати це питання.
При цьому, в контексті заборони ряду осіб займати певні державні посади, Венеціанська комісія наголошує, що "правове регулювання введення обмежень на доступ до публічних посад має бути прозорим і не довільним, і має бути дотриманий принцип пропорційності".
Щодо того, скільки чиновників підпадуть під дію закону про очищення влади, експерти ВК попереджають, що масштабна люстрація може бути досить проблематичною, привести до величезних бюрократичних тягот і спровокувати атмосферу "загального страху і недовіри".
АНТИКОРУПЦІЯ ОКРЕМО. Ще одне ключове зауваження стосується необхідності "розведення" люстраційних практик з системною боротьбою з корупцією.
"Закон про очищення влади стосується двох проблем, з якими стикається молода українська демократія – недемократичні еліти, раніше лояльні до президента Януковича і, в той же час, корумповані чиновники. При цьому, він виходить за рамки процесу люстрації в його традиційному визначенні".
У той же час Венеціанська комісія неодноразово висловлювала думку, що вирішувати дві ці проблеми одним механізмом – не найбільш оптимальне рішення, оскільки вони "не ідентичні за своєю природою". У висновку зазначається, що Венеціанська комісія розуміє, що в контексті України корупція тісно пов'язана з режимом Януковича, однак також наголошується необхідність чітко розмежовувати в процесі очищення, тобто люстрацію, як таку, і боротьбу з корупцією.
ВК пропонує українській владі перенести антикорупційну складову в іншу частину законодавства (закон "Про засади запобігання і протидії корупції") або модифікувати процедури очищення влади, щоб відобразити відмінності між люстрацією в традиційному розумінні і боротьбою з корупцією.
Також експерти вважають, що норми про майнову перевірку потрібно або деталізувати, або вилучити із закону.
Крім того, Венеціанська комісія вважає невиправданим поширення дії закону на події до 1991 року (радянські часи і комуністична еліта).
А СУДДІ ЯК ? Також експерти ВК зазначають, що правки в закон про люстрацію не торкнулися суддів.
На думку Комісії, це говорить про те, що судді підпадають під дію двох законів – "Про очищення влади" і "про відновлення довіри до судової системи". Експерти зазначають, що за словами представників української влади, люстраційні заходи до суддів будуть застосовуватися тільки в контексті боротьби з корупцією, але з тексту закону це не ясно, як і взаємодія цих двох законів.
"Судді Конституційного суду вже були включені до статті 2 (п.4). Таке включення чи не суперечить чинним міжнародним стандартам", – також йдеться у висновку.
Нарешті, щодо застосування закону про люстрацію до кандидатів на виборчі посади, у висновку зазначається, що обов'язок кандидатів надати у відкритому доступі в Єдиний державний реєстр інформацію про себе, не вступає в протиріччя з міжнародними стандартами.
Нагадаємо, президент Петро Порошенко підписав закон про люстрацію ще 9 жовтня.
Як повідомлялося, міністр юстиції Павло Петренко прогнозує проведення люстраційної перевірки всього державного апарату протягом 2-3 років.
Закон про люстрацію ("Про очищення влади") набрав чинності 16 жовтня 2014. Закон забороняє для високопоставлених чиновників режиму екс-президента України Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 10 років, для інших – 5.
Крім того, під люстрацію потрапили чиновники, які:
• займали посади в період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року і були звільнені з відповідної посади за власним бажанням;
• були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії СРСР або на керівних посадах ЦК ЛКСМУ;
• були штатними працівниками або негласними агентами КДБ СРСР, інших союзних республік СРСР, Головного розвідувального управління Міністерства оборони СРСР, які закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).
За словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, під дію закону підпадає 1 млн різного роду чиновників. Прем'єр також заявив, що для люстрації державних службовців, суддівського корпусу та працівників прокуратури буде потрібно два роки.
Закон серйозно розкритикували і представники опозиції. Народні депутати від "Опозиційного блоку" звернулися до Конституційного суду України з вимогою скасувати закон "Про очищення влади". Розгляд цієї справи КС поки триває.
"Взявшись очищати владу, владно-парламентська коаліція, по суті, розв'язала війну проти неугодних і незручних для неї державних службовців. Вчора, злякавшись фіаско свого прожекту в КС, вони, що називається, на коліні сфабрикували поправки в люстраційний закон, які нібито виправлять всі його недоліки", – зазначали раніше в ОБ.
В "Опозиційному блоці" вважають, що положення закону "Про очищення влади" порушують основоположні права громадян України, не відповідають принципам європейського законодавства і є юридично безграмотними. "Тому спочатку "люстратори" розв'язали безпрецедентну кампанію цькування і залякування суддів Конституційного Суду. Подібне цькування неможливе і немислиме в демократичній країні, де існує верховенство права", – говорилося в заяві партії.