Чотири роки президентства Порошенка: чи стали ми жити по-новому і що буде далі

25 травня 2018, 07:34
Експерти дали оцінку реформам і назвали завдання на п'ятий рік роботи

Петро Порошенко. Фото: president.gov.ua

Сьогодні, 25 травня, виповнюється рівно чотири роки, як Петра Порошенка обрали президентом України. Експерти проаналізували ініціативи гаранта і завдання, які йому потрібно зробити за 5-й рік своєї каденції.

Підсумки

На думку директора фонду "Демократичні ініціативи" Ірини Бекешкіної, яка була в складі групи експертів, що досліджували результати діяльності Петра Порошенка останні чотири роки, він вартий високої оцінки за зовнішню політику, взаємодія з урядом і парламентом.

Реклама

"Якщо говорити конкретно щодо останнього року, то значно поліпшилося питання врегулювання конфлікту на Донбасі. Це можна пов'язати з ухваленням цього року закону про реінтеграцію Донбасу. А головне досягнення – це, насамперед, запуск безвізу з ЄС (яким за рік скористалося понад 500 тис. українців. – Авт.). Серед інших важливих моментів – посилення обороноздатності, продовження реформи Збройних сил і санкцій проти РФ з боку міжнародної коаліції", – зазначає експерт.

Політаналітик Марія Золкіна уточнює, що питання підвищення обороноздатності країни можна записати як до внутрішньополітичних, так і зовнішньополітичних успіхів:

"Те ж саме можна сказати і про безвіз. Він сприймається, як успіх у зовнішній політиці, але разом з тим – це результат змін, які стосуються внутрішньої політики. Якщо говорити про збереження міжнародної антипутінської коаліції, то цей зовнішньополітичний успіх дозволив розробити новий формат дій держави щодо окупованої частини Донбасу".

Експерти також зазначають, що однією з найрезонансніших ініціатив президента останнього часу, що загострено сприймаються суспільством, стала ідея створення об'єднаної помісної української церкви.

Плани

Політолог Сергій Таран зазначає:

Реклама

"Насамперед президенту варто зайнятися традиційними для себе темами – зовнішньою політикою і обороноздатністю держави. Плюс завершити децентралізацію".

Золкіна додає, що у зовнішній політиці потрібно звернути увагу на сформований нещодавно новий уряд Італії, який через популізм багато хто вважає загрозою всій Єврозоні.

"Це дозволить Україні не стати предметом політичних спекуляцій і торгів. Та й в цілому потрібно зберегти цього року єдність ЄС щодо Росії. Потрібно вивести співробітництво з НАТО на новий системний рівень. Тут і реалізація стратегічного оборонного бюлетеня, і реформа сектора безпеки", – каже вона.

За словами Бекешкіної, є ще кілька питань внутрішньої політики, які стоять на порядку денному у президента: виборча реформа, завершення судової реформи та запуск Антикорупційного суду.

Точка зору: "Реформи зберегли країну"

Політичний експерт, директор Communication group Володимир Манько спеціально для "Сегодня" проаналізував роботу Петра Порошенка на посаді президента.

Реклама

"В набагато менш драматичних обставинах інші країни припиняли виплату пенсій або йшли на безпрецедентні заходи. У Латвії, наприклад, і без війни під час кризи 2009 року був ухвалений закон про зниження пенсій на 70% працюючим пенсіонерам і на 10% непрацюючим. Тоді ж зарплати латвійським медикам знизили на 20%, а фінансування лікарень – на 57%", – заявив Манько.

Експерт зазначає, що, незважаючи на війну і втрату частини територій, в Україні нічого подібного не сталося. Витрати на оборону і безпеку зросли багаторазово, але пенсії продовжували виплачуватися, і дефолту вдалося уникнути.

"Відверто кажучи, ми так і не оцінили, яким чином прем'єр Яценюк і президент Петро Порошенко зуміли вирулити, напевно, з найважчих обставин в новітній історії України. Країні просто пощастило, що в цей час на чолі виявилися люди, які без перекладачів говорили на рівних з керівництвом міжнародних фінансових організацій, – говорить експерт. – Спалюючи свою підтримку через неминучі протести незадоволених, прем'єр і голова Нацбанку, користуючись заступництвом президента, закрили десятки збиткових банків, обрізали можливості більшості конвертаційних центрів і ліквідувавши нібито збитковість держпідприємств. За підсумками 2016 року економічний спад припинився, а 2017-го ми побачили перше впевнене економічне зростання", – додав Манько.

За даними НБУ, приріст ВНП 2017 року становив 1,9%, 2018-го досягне 3%, а в 2019-го – 4%. Перші ознаки поліпшення економіки відразу ж відчули іноземні інвестори – останнім часом в Україні відкрилося 60 нових заводів, які дали тисячі робочих місць. Зарплата українців ще значно відстає від зарплат в ЄС. Але, як зазначає експерт, такий низький рівень офіційних зарплат утворився протягом десятиліть, і його дуже складно виправити, особливо під час війни.

"Загалом, чотири роки президентства Порошенка можна назвати роками якщо не відновлення, то, принаймні, збереження України та її економіки під час війни. Сприяло цьому і збільшення експорту продукції з України до ЄС на тлі одночасного згасання економічних відносин з Росією. З 2013 по 2017 рік експорт до Росії впав майже в 18 разів – з $ 15,1 млрд до $ 852 млн. Одночасно з цим український експорт в ЄС збільшився до $ 20 млрд. Ще вражаючішими стали результати виходу з тіні української економіки – за 4 роки доходи держбюджету зросли більш ніж вдвічі без збільшення податків, незважаючи на падіння ВНП в 2014-2015 роках. Позитивний ефект зробило також ініційоване президентом підвищення мінзарплати з 1600 грн до 3723 грн. Нарешті, саме при Порошенку, який до виборів активно займався бізнесом, різко зменшилася втручання держави в регулювання економіки. В результаті Україна в рейтингу Світового банку Doing Business серед 190 країн за чотири роки піднялася зі 153-го на 76-те місце", – підсумував Манько.