Богачов: Для ефективного діалогу зі Сходом потрібно викреслити тему Майдану з порядку денного

16 травня 2014, 02:55
Схід хоче негайного припинення АТО, бюджетної федералізації, російськомовного діловодства та виведення теми Майдану з офіційного ефіру

 Секретар Донецької міськради Сергій Богачов. Фото: don.ua

Перше засідання національного круглого столу для єдності і знаходження виходу з кризи, що склалася, не принесло очікуваних результатів. Незадоволені всі. Регіонали кажуть про слабку підготовленость та акцентують увагу на відсутнысть під час засідання як представників самоназваних народних республік, так і лідерів громадськості з протестуючих регіонів. Єдиний позитив – сам факт початку переговорів. Але і він буде перекреслений, якщо нове засідання не відбудеться найближчим часом, причому бажано в одному з протестуючих регіонах. Про очікування Донбасу від майбутнього круглого столу, перспективи продовження діалогу з Києвом, і майбутнього донецького регіону у складі України в інтерв'ю "Сегодня.ua" розповів секретар Донецької міськради Сергій Богачов, поділившись своєю думкою про можливість провести найближчим часом другого засідання національного круглого столу тільки вже в самому Донецьку.

 
- Сергію Валентиновичу, які ключові вимоги у вас зокрема і Донецького регіону в цілому до офіційного Києва? Чи якийсь список вимог, який можна було б пред'явити чинній владі для врегулювання ситуації вже зараз?

  – Необхідне відведення військ з території Донецької області і початок переговорного процесу .

  - Яких саме військ, як далеко від донецького регіону, на який період?

  – Відведення всіх військ, які беруть участь в антитерористичній операції. Що стосується переговорів, то треба з'ясувати позицію ДНР, можливість збереження територіальної цілісності. Зрозуміти, як даний процес бачать для себе представники ДНР. І ці процеси обговорювати. У тому числі і що необхідно зробити для складання зброї, зниження криміногенної обстановки в регіоні.

  - У вас є список з 5-10 вимог, у тому числі і ті, які зачіпають зміни до Конституції, які можуть бути представлені, скажімо, вже найближчої суботи або понеділка, коли може бути проведений другий круглий стіл національної єдності?

  – Так, у мене є особисті пропозиції, які в окрім іншого торкаються процесу перерозподілу бюджетних коштів на принципах бюджетного федералізму. Пропозиції, які стосуються конкретних законодавчих актів: бюджетного, податкового кодексів і т.д.

  – Необхідно, щоб міста у своїй господарській діяльності керувалися інтересами залучення та заробляння грошей на території. Тобто, податкова система в цілому повинна працювати в цьому напрямку. Наприклад: ставки екологічного податку на сьогоднішній день в Україні нижчі, ніж у Європі. Ми підтримуємо товаровиробника-паразита, який забруднює нашу територію, а потрібно стягувати з нього і якість життя покращувати. Далі ставки по місцевих податках і зборах могли б стверджувати органи місцевого самоврядування. Це їх право, і вони повинні ним користуватися.

  – Загалом власні джерела в загальному обсязі доходів повинні складати як в Європі від 50 до 70%, не 10% як зараз. А в зв'язку з цим і трансфери, які йдуть з державного бюджету в середньому по Україні до місцевих бюджетів, становлять 50-60% А це означає, що жодне з міст не зацікавлене заробляти гроші – рано чи пізно держава дасть копієчку. А копієчка ця формується, як правило, в промислових регіонах.

  – Крім того, я б ще згадав про податок на землю, який повинен бути закріплений за територіальною громадою. І територіальна громада повинна сама визначати ставки податку на землю, щоб зрівняти його із ставками орендної плати.

  - І використовувати його на 100% для внутрішніх потреб?

  – Повністю чи ні. Треба дивитися, що може увійти у власні джерела. У якому обсязі може увійти дане джерело, щоб отримати на виході 50-70% власних доходів. Ми могли б говорити і про частину податку на прибуток, у всякому разі, при перевиконанні частина його могла б залишатися у місцевому бюджеті. Це підвищило б зацікавленість у прибутковій роботі підприємств.

 
- Що ви скажете про гуманітарну сферу, культурну? Чи повинна по-Вашому російська мова мати статус другої державної або просто рівною українській на території Донецької області?

  – Якщо ми хочемо, щоб сьогодні були знижені протестні настрої Південного Сходу, потрібно зняти питання російської мови і перейти до економічних питань. Різниця між тими двома варіантами, які ви привели, для мене особисто не дуже велика. Але нехай влада зробить хоч що-небудь.

  – Для мене, чи не принципово чи буде вона офіційною державною – головне щоб люди мали можливість вести діловодство і розмовляти тією мовою, якою вони думають.

 
- А як ви особисто вважаєте: залучати або не привертати до переговорів представників самопроголошених республік? І про який рівень представництва повинна йти мова? Тільки народні губернатори, їх заступники або достатньо буде і представників Верховної Ради?

  – На будь-якому доступному рівні. Тобто, якщо губернатор так званий погоджується брати участь і приймає на себе зобов'язання, значить, треба розмовляти з людьми.

  – Так, я б сказав ще ось про що... На сьогоднішній день, на мій погляд, роз'єднуючими параметрами є Майдан і Антимайдан. Тому потрібно забути про Майдан, тоді буде забутий і Антимайдан .

  – Необхідно те, що викликає роздратування і одних і у інших – викреслити з порядку денного, ефіру і сторінок ЗМІ, і заборонити використовувати це в риториці політиків.

  - Тобто, ви маєте на увазі, що за обопільною домовленістю потрібно прибрати з риторики поняття і Майдану з Небесною сотнею, і антиМайдан?

  – На загальнодержавному рівні, на загальнодержавних каналах, щоб ця риторика зникла.

  – А там, де є місцеві традиції – пам'ять про Бандеру і Шухевича, як у західних регіонах – це справа регіонів. Точно так само, як у нас свята пам'ять про Артема, стоїть пам'ятник Леніна – це справа територіальної громади. І в питання територіальної громади Львова не повинен лізти Донецьк, а питання донецької громади не повинен втручатися Київ.

 
- І на завершення розмови, хотілося б дізнатися, наскільки на вашу думку велика ймовірність того, що наступний круглий стіл буде проведений саме в Донецьку? Кравчук говорив, що поїхати готові – головне, щоб була забезпечена безпека. Вона може бути гарантована потенційним учасникам?

  – Безпеку забезпечити можна. Але участь представників ДНР, за тією інформацією, яку особисто я маю, можлива сьогодні тільки при наявності міжнародних посередників, які гарантують відповідальність центральної київської влади, безпеку всіх учасників переговорів, у тому числі представників ДНР. Вони (представники ДНР) говорять про росіян, оскільки українській владі вони не довіряють

  – Тобто, йдеться виключно про російську сторону – як обов'язкову умову.

  – Я взагалі вітаю варіант розвитку подій, пов'язаний з діалогом, з обговоренням і вирішенням якихось проблем. Але, на жаль, на сьогоднішній день будь-яких кроків у цей бік з боку уряду зроблено не було.