Наступного тижня прем'єр Арсеній Яценюк повинен відзвітувати перед народними депутатами – що вдалося виконати.
Очоливши Кабінет міністрів, Арсеній Яценюк зіткнувся з безліччю проблем. Головна – спустошена скарбниця. У лютому 2014-го на держрахунку залишалося лише кілька мільйонів гривень. Платити пенсії та допомоги було просто нічим. Єдиним способом запобігти катастрофі було звернення до закордонних донорів. Репутація спрацювала, гроші пішли, і до кінця 2015-го на єдиному казначейському рахунку вперше за 12 років – рекордні 48 млрд гривень.
Криза, в якій опинилася Україна взимку 2014-го, найглибша за всю історію незалежності. Вона спричинила за собою погіршення якості життя громадян. Питання стояло, чи можна утримати ситуацію. Зусиллями уряду були збережені всі соціальні виплати. Більше того, у вересні 2015-го вдалося їх підвищити.
"Ми підвищили соціальні стандарти на 13 і 19% відповідно. Під підвищення заробітних плат і пенсій потрапило 12,5 млн українських громадян. На наступний рік уряд пропонує підвищити соціальні стандарти на 12%", – сказав Яценюк.
Сукупний зовнішній борг на початок 2014 року досяг 140 млрд доларів. Це – 80% ВВП. Тільки короткострокових кредитів, за якими платити треба було негайно, на 65 млрд. У 4 рази більше всього золотовалютного запасу. Україна могла стати банкрутом.
Уряд почав роботу з реструктуризації боргу.
Україна просила кредиторів про списання 40% боргу. І хоча домовилися лише про половину, це стало сенсацією. У подібних обставинах кредитори на поступки не йдуть.
Реформи. За кількістю вживань це слово б'є навіть горезвісні "покращення". Але жоден з українських урядів не ризикнув своїм політичним рейтингом, щоб змінити країну. Команда Яценюка вперше за час незалежності – на відміну від попередників – перестала проїдати кредити і стала на шлях реформ.
"У нас немає реформ, які потрібні Міжнародному валютному фонду. Тому що МВФ нічого не потрібно в Україні. Це Україні потрібні реформи, і Україні потрібні зміни", – додав прем'єр-міністр України.
Причому зміни потрібні стратегічні: здолати корупцію, реформувати судову систему, інтегрувати економіку країни в ЄС.
"Ми бачимо певний позитив у тому, що сформована нова національна поліція, формуються нові антикорупційні органи, і ми бачимо, що переймається європейський досвід.
За цей рік певні зрушення відбулися у сфері дерегуляції. Україна постійно піднімається в світовому рейтингу Doing Business ", – сказав Анатолій Окситюк, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень.
Одним з непопулярних кроків було підвищення тарифів на енергоресурси до економічно обґрунтованого рівня. Попередні уряди всіма силами відтягували це рішення, продовжуючи фінансувати нерентабельне господарство на позичені кошти. Команда Яценюка спробувала і збитки зменшити і, при цьому, пом'якшити тарифний удар по гаманцях простих громадян.
Однак противники прем'єра не упустили можливості зіграти на невдоволенні населення і заробити на цьому політичний капітал, особливо у передвиборчій кампанії. Уряд не став змагатися з опонентами в популізмі.
Розвиток країни коштував втрати рейтингу.
"Будь-яка реформаторська діяльність завжди призводить до падіння авторитету, падіння рейтингів і незадовільної оцінки з боку суспільства", – зазначив Анатолій Оксітюк, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень.
А реальні дії почали приносити плоди. Вперше вдалося позбутися російської газової залежності завдяки європейським поставкам. У відповідь Федерація перекрила шлях українським товарам на свій ринок.
"Те, що відбулося в 2014-2015 роках, це фактично можна було назвати колапсом нашого експорту в Росію. Це абсолютно недружні заходи з їхнього боку. За результатами цього року наш експорт у РФ перебуватиме на рівні 10-15% у загальній структурі нашого експорту", – уточнив Олег Устенко, директор Міжнародного фонду Блейзера.
Кабміну довелося перенаправити експортні потоки в інші країни. Але завоювання нових ринків – процес нешвидкий. Хоча альтернативи йому немає.
Агресія північного сусіда застала українську армію зненацька. Ані озброєння, ані забезпечення солдатів і офіцерів не відповідали світовому рівню. Простіше кажучи, оборонятися було нічим. За неповних два роки Збройні сили України увійшли до топ-25 найбільш боєздатних армій світу.
Уряд знайшов кошти на розвиток армії в умовах колосальних військових витрат. Оборона – в пріоритеті.
Тільки в поточному році Міноборони уклало контрактів з міжнародними партнерами на 4 з половиною мільярди гривень.
Незважаючи на політичні складнощі, вдалося зберегти стабільність у парламентській коаліції і підготувати ґрунт для реформ у 2016-му. Але, чи будуть вони продовжені? Напередодні підбиття підсумків року, деякі політсили заявили про необхідність переформатування уряду і зміни прем'єра. Притому, що реальної альтернативи Арсенію Яценюку і його команді ніхто назвати не в змозі.
"Не можна в нинішніх умовах зробити крайнім уряд, чи Яценюка, чи Наталю Яресько, або інших міністрів окремих. Тут є спільна відповідальність. Цей уряд працює з президентом, працює з коаліцією", – додав Анатолій Оксітюк.
А заміна чревата наслідками, які політики навряд чи прорахували. Перші симптоми економічної стабілізації можуть зникнути, якщо Україна позбудеться зовнішньої підтримки. А під яскравого популіста той же Захід давати кредити остережеться.
"На користь Яценюка грає те, що міжнародні інвестори зацікавлені в політичній стабільності", – вважає Володимир Фесенко, голова центру політичних досліджень "Пента".
Тому більшість експертів переконані: політикам, охочим взяти під контроль виконавчу владу, доведеться зменшити запал. І переформатування Кабміну торкнеться лише частини міністрів, чиї відомства за рік показали низькі результати роботи.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".