Бойовики можуть потрапити під амністію. Фото: AFP
Перший заступник голови фракції "Блок Петра Порошенка" Ігор Кононенко не виключає, що амністія учасників конфлікту на Донбасі в Україні буде проведена за хорватським сценарієм.
"Є досвід Хорватії, коли амністія проходила 11 років. Ми, можливо, плануємо йти цим шляхом", – сказав Кононенко журналістам у Верховній Раді України у вівторок.
Він нагадав про одну з ключових позицій президента України Петра Порошенка: "ніякої стовідсоткової амністії не буде".
"Кожна персона, кожен злочинець, кожна справа буде розглянута судом, і вже після цього суд прийме рішення по кожній конкретній людині", – підкреслив Кононенко.
У п'ятницю, 2 жовтня, в Парижі пройшли переговори лідерів країн "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція і Росія).
Зустріч тривала майже 5 годин в закритому форматі. За підсумками будь-яких документів підписано не було, проте сторони повідомили про досягнення низки домовленостей щодо подальшого виконання мінських угод.
Зокрема, "Нормандська четвірка" домовилася про те, що вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської області повинні в обов'язковому порядку проходити за українським законодавством.
У понеділок, 5 жовтня, глава МЗС РФ Сергій Лавров повідомив, що російська сторона вже почала переговори з бойовиками про перенесення виборів. Як відомо, в так званій "ДНР" бойовики призначили свої вибори на 18 жовтня, в т.зв. "ЛНР" – на 1 листопада.
Технічні деталі виборів на Донбасі повинні бути прописані в новому законі, а сама дата буде призначена протягом 80 днів з моменту його прийняття. Всі кандидати, включаючи лідерів бойовиків, повинні будуть отримати на цей час імунітет, а сам процес проконтролює ОБСЄ.
При цьому, як повідомив президент Франції Франсуа Олланд, після проведення виборів Росія зобов'язана буде передати під контроль України українсько-російський кордон і відкликати незаконні збройні формування.
Разом з тим президент України Петро Порошенко заявив, що виведення іноземних військ з української території повинно відбутися негайно, без прив'язки до термінів проведення місцевих виборів. "Це чітко написано в мінських домовленостях, чітко підтверджено керівниками Франції та Німеччини і доведено до РФ", – сказав президент.
Поки ж доступ до непідконтрольної Україною частини кордону і до всієї території зайнятої бойовиками повинні отримати спостерігачі ОБСЄ. "ОБСЄ тепер повинна мати безперешкодний доступ на всю окуповану територію і доступ до кордону", – заявив Петро Порошенко. Сама ж місія спостерігачів ОБСЄ буде збільшена.
Крім того під егідою ОБСЄ та за підтримки Франції та Німеччини на Донбасі повинна початися процедура розмінування.
Також на зустрічі була досягнута домовленість про відведення легкого озброєння від лінії зіткнення. Раніше, 29 вересня, в Мінську Тристороння контактна група підписала угоду про відведення озброєнь калібром менше 100 мм.
У понеділок, 5 жовтня, українські військові заявили, що вже почали відведення озброєнь.
Очікується, що наступна зустріч "нормандської четвірки" пройде на початку листопада, але вже на рівні глав Міністерств закордонних справ.
Після завершення переговорів в українському політичному та експертному середовищі розгорнулася гостра дискусія щодо того, наскільки вигідні або не вигідні Україні досягнуті в Парижі домовленості.
Опитані Сегодня.ua експерти зазначають, що жодна зі сторін переговорів не домоглася повного виконання поставлених перед собою цілей, а подальший розвиток ситуації багато в чому буде визначатися тим, як і на яких умовах на Донбасі будуть проведені вибори.