Політичний 2019 рік буде для країни багато в чому визначальним. Це рік важких рішень, важкого вибору, завершення раніше розпочатих справ. Для багатьох він стане роком розчарувань. Але для більшості все-таки – роком надій. Давайте подивимося, через що доведеться пройти в 2019-му Україні і нам з вами.
Томос
Найближча ключова для країни подія відбудеться буквально сьогодні-завтра. 5 січня в Стамбулі Вселенський Патріарх Варфоломій підпише Томос про автокефалію Української православної церкви. На наступний день – 6 січня, напередодні православного Різдва – Томос буде вручений митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.
Набуття Українською православною церквою автокефалії, ймовірно, стане своєрідним каталізатором зростання числа переходів до нової церкви парафій по всій Україні. Не завжди цей процес буде відбуватися мирно і спокійно, а тому не виключені протистояння між прихильниками Української православної церкви і її супротивниками. Втім, влада постарається зробити все можливе, щоб не допустити реальних зіткнень. У громадянському конфлікті в Україні не зацікавлений ніхто.
Вибори Президента
Ще одне визначальна подія вже йде. Якраз напередодні Нового року в Україні офіційно стартувала кампанія з виборів президента України. Виборча кампанія в Україні завжди була дестабілізуючим фактором, якщо дивитися на короткострокову перспективу. В умовах російської агресії "передвиборчий стан" просто небезпечний.
Росія, очевидно, в свою чергу, докладе чимало зусиль, щоб дестабілізувати обстановку в Україні, посіяти зерна недовіри між нами, вбити віру в перспективи і майбутнє держави. І це як раз той випадок, коли давати відсіч інформаційній агресії, ігноруючи помилкові посили, повинен буде кожен з нас індивідуально.
Парламентські вибори
Президентські вибори, які завершаться в квітні (поки що ніщо не говорить про те, що глава держави буде обраний вже в першому турі) плавно перетечуть у парламентські, які відбудуться у жовтні. Обраний президент – хто б ним не був – буде потребувати підтримки парламенту в наступні п'ять років. І тому використовує весь свій авторитет і довіру виборців, щоб підтримати політичні сили, на яких він зможе розраховувати.
У свою чергу, політичні опоненти, які не зуміли набрати потрібної кількості голосів навесні, спробують взяти реванш восени. Боротьба за депутатські мандати буде не менш, а то і більш запеклою, ніж за президентський пост. Деякі експерти називають парламентські вибори "третім туром президентських", і це твердження близьке до істини. Від того, як складеться конфігурація політичних сил у Верховній Раді, якими будуть взаємини переможців парламентських виборів з переможцем президентських, залежить дуже багато чого. Конфлікт президента і парламентської більшості нічого хорошого країні не обіцяє.
Відзначимо також, що політично парламентські вибори завершаться не в жовтні. Депутатам належить сформувати коаліцію, призначити нового прем'єр-міністра і уряд. І лише після цього процес де-факто можна буде називати завершеним.
Зміни до Конституції
У 2019 році Конституція України буде змінена. Початок процесу вже покладено: 2018-го парламентарії більшістю голосів ухвалили у першому читанні проект змін до Основного закону. В Конституції пропонується зафіксувати зовнішньополітичний курс України на вступ до НАТО і Європейський Союз. Оскільки в першому читанні проект був підтриманий конституційною більшістю (хоча цього не було потрібно), можна припустити, що в цілому проблем при остаточному голосуванні не буде. Як очікується, голосування це відбудеться вже в лютому місяці.
Більш інтригуюче виглядає ситуація з іншими змінами – які передбачають скасування депутатської недоторканності. Нагадаємо, для розгляду та затвердження парламентом готові два відповідні проекти – підготовлений і поданий президентом Петром Порошенком та розроблений самими парламентарями. Різниця – лише в термінах вступу в силу змін. Президентський проект передбачає скасування недоторканності з 1 січня 2020 року, депутатський – негайно після затвердження та опублікування. У минулому році Конституційний суд визнав обидва проекти такими, що відповідають Основному закону. Інтрига полягає в тому, чи знайдуть в собі сили депутати скасувати недоторканність. Виходячи з того, що дана опція фігурувала в передвиборчих програмах багатьох політсил, а також з урахуванням того, що каденція нинішньої Верховної Ради добігає кінця, можна припустити, що зміни будуть підтримані.
Реформи
Серед важливих законів, які можуть бути прийняті в нинішньому році – новий Виборчий Кодекс і закон, що знімає мораторій на продаж землі. Кодекс вже готовий і навіть розглянутий в першому читанні. Однак його затвердження застопорилося: парламентарії запропонували в документ просто неймовірну кількість правок. Чи буде в підсумку розглянутий і затверджений кодекс – питання. З одного боку, багато політсил зацікавлені в збереженні законодавства, наявного на даний момент. З іншого – всі розуміють, що уніфікація правил необхідна. Не можна виключати, що парламент все-таки затвердить документ. Але президента і парламент за новими правилами обиратимуть вже в 2024-му.
Такою же невизначеною є доля мораторію. Щороку Верховна Рада продовжує мораторій, і щоразу це питання викликає бурхливі дебати. Нинішній мораторій діє до 1 січня 2020 року. Питання його продовження або непродовженого – це питання вже парламенту майбутнього скликання. Від того, які політсили отримають перемогу, залежатиме і вирішення земельного питання.
Не варто чекати від Верховної Ради в нинішньому році серйозних рішень з реформ. Особливо непопулярних. Виборний рік диктує особливу модель поведінки політиків, в якій не місце рішенням, здатним вплинути на симпатії виборців.
Мир
На жаль, навряд чи варто очікувати в нинішньому році якихось кардинальних змін ситуації на Донбасі. Поведінка Росії залишається самим непередбачуваним з факторів, які будуть впливати на ситуацію в Україні в 2019-му. Від Кремля можна очікувати як ескалації напруженості, так і кроків, спрямованих на встановлення миру. З упевненістю можна говорити лише про те, що повністю позиція агресора з поведінки в Україні оформиться лише після парламентських виборів – коли стане очевидною конфігурація української влади.
Також не викликає сумнівів, що, якою б не була ця конфігурація, всі без винятку українські політики так чи інакше прагнутимуть до миру.