Ирина Фарион считает нужным отметить закон о языковой политике. Фото: zaxid.net
"Сегодня" поговорила с кандидатом от партии "Свобода" Ириной Фарион, которая уверенно победила на своем округе и в декабре получит мандат народного депутата. Поскольку наша беседа велась на украинском языке, а при переводе данный материал мог бы потерять эмоциональный и стилистический окрас, редакция приняла решение опубликовать его на языке оригинала.
- Пані Ірино, народ обрав вас народним депутатом України. Назвіть, будь ласка, першочергові справи, які Ви зробите у Верховній Раді.
- Перше – це імпічмент президента та прем’єра. Друге – скасування закону про мови. Третє – подання законопроекту про енергетичну безпеку України. Четверте – подання законопроекту про заборону комуністичної ідеології.
- Можливо, було щось, що вас підштовхнуло до бажання отримати мандат? Якась конкретно подія?
- Так. Рускоє молодьожноє общєство у Львові написало на мене скаргу в Галицький райвідділ міліції, що я розпалюю міжнаціональну ворожнечу за плакат моєї студентки, де був намальований поїзд у бік Росії з гаслом "Не знаєш, не розумієш, не шануєш". Руському молодьожному общєству я, певно, повинна подякувати за мій тріумфальний вхід у велику політику.
-Україна у широкому розумінні дізналася про Вас у 2010 році з відеоролика, де ви виступали у дитячому садочку і розказували дітлахам, що їх імена – це Михайлик, Марічка, Петрик. Чи плануєте Ви організовувати такі своєрідні лікнепи як народний депутат у Донецьку, Одесі, Сімферополі, Києві?
-Я не маю на це часу. Але це будуть робити мої помічники. А я на цю тему видала книжку під назвою "Українські прізвища і назви наприкінці XVIII-IXX століття", де я пояснила поняття антропонімічного суржику.
- А Ваше прізвище що означає?
-Це дуже просто. "Фаріон" є у словнику Бориса Грінченка. Це гуцульський діалектизм, який раніше помістив у своїй книжці дід Романа Шухевича Володимир Шухевич. Фаріон – одне з понять слова інтриган.
-Щодо українських і російських імен. ..
-Так, повертаючись до моїх слів, виховувати дітей треба змалку, з дитячих садочків. І мені дуже сумно, що значна частина країни спримітизована до такої міри, що дізналася про діяльність Ірини Фаріон з відео, яке було опубліковано на сайті жовтої преси, який, звичайно ж, продав запис Партії Регіонів. Але скандалу з цього не вийшло – лише фантастичні відсотки моєї перемоги. І ці відсотки лише буде подвоювати партія "Свобода", тому що ми одержимі; тому що я ніколи не допущу, щоб у моїй мові існували покручі. Наприклад, Шевченко називав свої поеми не "Мурочка" чи "Машєнька", а "Марія", і не "Катєчка", а "Катерина". І для мене це настільки очевидно, що мені навіть нецікаво про це говорити. І якщо якась частина суспільства цього не розуміє, то я вважаю їх дрімуче неосвіченими.
- Але ви, мабуть, були на східній та південній Україні, де громадяни спілкуються російською мовою. Як ви будете їх переучувати?
-Я їх не буду переучувати! Я що, вчителька для них? А Конституція, де написано, що державною мовою є українська. Крапка! А закони треба вчитися виконувати. А не знаєш мови – маєш бути покараний: не отримаєш освіти, державної посади. Не виконуємо закони – маємо Януковича при владі.
- Ви заявляли, що російська мова не може бути ні регіональною, ні державною, а лише окупантською.
- Російська мова в Україні – це є мова окупації мого краю, моєї держави. Мова знищення моєї культури. Це історичний факт, а не суб’єктивна думка Ірина Фаріон. З боку Російської імперії щодо української мови було застосовано понад 497 заборон. Ви що, думали, що ми це забули? Ні-ко-ли! А щодо нового законопроекту на цю тему – його вже напрацювала комісія, яка створена, якщо я не помиляюся, в університеті імені Шевченка. Там чітко прописано, що в Україні є одна державна мова – українська. І взагалі можу сказати, що не абсолютно абсурдна площина.
-Я знаю, що один львівський вчитель викладає дітям по книжці без грифу Міносвіти. Розказує про діяльність Бандери, Шухевича та УПА. Як ви вважаєте, це допустимо?
-І що нам ті грифи Діми Табачника? Викладає і правильно робить. І буде викладати.
- Раніше Вами була висловлена думка, що тих українців, які розмовляють російською мовою, треба саджати в тюрми. Ви насправді це сказали і так вважаєте?
- Це мені приписали. Мою думку спотворили. Я виступала на одному з львівських телеканалів, де сказала, що той француз, який припускає у французькій мові, наприклад, англізми, платить штраф або ж має півроку тюрми. Я просто наводила приклад дії влади Франціі щодо мовного питання в їх країні.
- Тобто ви вважаєте, що російськомовних українців не треба саджати в тюрми, але штраф накладати потрібно?
- Я вважаю, якщо українці роблять помилку, розмовляючи російською, то її треба карати. А штраф – це форма покарання. А непокараний злочин генерує. Потому що наша влада – це орда. Прокуратура – підвідділ президента, суди – аналогічно. У нас є президент Партії Регіонів зі своєю клікою. І якщо ми цю ситуацію ми не змінимо, то можете сміливо приписувати собі статус рабів. А ми не хочемо бути рабами! Я вважаю, що ці вибори змінили склад парламенту нехай і не кількісно, але якісно. Прийшла та команда, яка буде намагатися розгойдати цей човен. "Свобода" буде подавати законопроекти, які будуть працювати на побудову національної держави, а не квазідержави чи радянського ретро від Януковича і Азарова.
- Якось Ви наводили слова Степана Бандери, який зробив пророцтво про так звану газову трубу. Що ви думаєте щодо цієї самої "газової труби"?
- До того часу, поки монополістом на постачання газу у нас буде Росія, ми будемо енергетично залежною державою. Якщо ми будемо дбати про диверсифікацію джерел постачання енергії, то у такий спосіб будемо економічно звільнятися. А економічна свобода винятково випливає із свободи ментальної. Оскільки ментально українець залежний – я маю на увазі Партію Регіонів, комуністів і всяких там інших, – нам доти не вдається вирішити цього питання. Щодо комуністів. Це виродки, на руках яких ще кров не застила. Я ніколи їм не подарую півтора мільйона галичан, які поїхали до білих ведмедів! Я ніколи їм не подарую того, що мій дідо був вимушений покинути свої шикарні маєтки і тікати зі свого рідного села! Я ніколи не подарую десять мільйонів замордованих українців! Я ніколи їм не подарую брутальної еміграційної політики і зміни етноструктури благословенного сходу і півдня України! Щодо влади, вона повністю працює на Росію, маючи там бізнес-інтерес з державою, яка перебуває у стані війни з Україною. Це доказує і мовний закон (вони, нагадаю, стоячи аплодували цьому мародерству!), сирній війни, винній війни, автомобільній. Наш істеблішмент – це істеблішмент "царя" Пітуна і того, їх другого, як там він називається… Але ми будемо лобіювати законопроект про те, щоб газ для побутових потреб видобувався у нашій країні. По моїй інформації, такі ресурси ми маємо.
-А якщо не вдасться? Чи готові Ви до силових методів роботи-боротьби у Раді?
-Якщо ти йдеш в політику, то маєш бути готовим до всього.
- Як педагог Ви бачите себе на посту міністра освіти України у майбутньому?
- Я не думаю про це, я думаю про інше. Я хочу якомога швидше захистити докторську дисертацію на тему "Суспільний статус української и російської мови в XIV-XVII століттях". Це величезний пласт архівного матеріалу, який я підняла, але через вибори я не мала технічної можливості її захистити. Сподіваюся, що до 17 грудня встигну. Хочу зазначити, що в жодному разі я не покину своєї наукової діяльності, тому що це моє призначення. А в політику я пішла з глибокого протесту.
-Ви, певно, пам’ятаєте ту історію, коли з приводу вашої скарги був звільнений водій маршрутки, який відмовився на ваше прохання вимкнути російську музику у приймачі...
-На жаль, не був звільнений, тому що профспілка не дала дозволу. Але нещодавно я бачила того водія, який, звичайно, виконує постанову сесії Львівської обласної ради, яку я ініціювала, про заборону музичного супроводу у суспільному транспорті, і зараз їздить зі стрічкою Всеукраїнське обєднання "Свобода", яка має напис "Моя мова – моя свобода".
-А що є Ваша свобода?
-Я мимоволі згадала думку греків, які казали, що наші думки ходять дорогами наших почуттів. Під час виборчої компанії я читаю духовну літературу, наприклад, Біблію; наукову – ні, думки працюють не у тому напрямку. Нещодавно одна чарівна пані подарувала мені книжку під назвою "Між добром і злом". Це саме те, що мені було потрібно.
Фото: zaxid.net